Практичне використання інноваційних методів

Метод «ПРЕС»

Цей метод допомагає навчитися знаходити вагомі аргументи і формулювати свою думку відносно спірного питання; розбиратися у своїх ідеях, а також -  формулювати їх у вигляді чіткої  та логічної структури. Стратегія може бути використана на будь-якому етапі уроку.

Етапи методу:

- Висловлюємо свою думку: «Я вважаю...»

-  Пояснюємо причину такої точки зору: «Тому що...»

-  Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції: «...Наприклад...»  

- Узагальнюємо, формулюємо висновки: «Отже...», «Таким чином...»

Урок української літератури

«О.Довженко «Зачарована Десна»

  На дошці записую  слова: дитинство, родина, природа, Україна, життя.

Учні обдумують відповідь на запитання "Про що повість "Зачарована Десна"?", обираючи одне з понять і дотримуючись такої схеми;

а) визначте тему твору (починайте словами: "Я вважаю, що це твір про...");

б)    поясніть, чому ви так думаєте ( починайте словами: "Тому що...");

в) наведіть приклади - аргументи з тексту  (починайте словом "Наприклад...");

г) узагальніть свою думку, підсумуйте  (починайте словами: "Отже..." або "Таким чином...").

Пояснювальне письмо з використанням методу “Прес”

Підкреслені іменники поставити в родовому відмінку однини і пояснити їх правопис за допомогою методу “Прес” (таблиця на дошці).

1.“Я вважаю, що…”

 2“Тому, що…”

3.“Висновок (оскільки, згідно з правописом…”

 1. Ви вранці хочете сад(-а, -у), якогось душевного мир(-у, -а). 2. Вертайсь з бетон(-а,-у) сірих стін у землю солов’їну. 3. В блакитну хустку дум(-а,-у) пов’язалась хата. 4. А вітер розносив п’янкий аромат від синього Дон(-а,-у) до синіх Карпат. 5. У кожної людини мати є початком життєвого шлях(-а,-у), доброти, совісті.

Використовуючи метод "Прес", п'ятикласникам ставлю такі запитання:

1.Чим пояснити, що у словах черв’як, верф'ю, розв'язати є апостроф, а
у словах святковий, різьбяр його не має? Наведіть свої приклади на вживання апострофа, поясніть.

2. Ми знаємо, що апостроф вживається після губних перед буквами я, ю, є, ї. А як же виправдати апостроф у слові возз'єднання? Наведіть свої приклади.

          Подібні запитання активізують думку, розвивають уміння порівнювати мовні факти і явища, сприяють свідомому засвоєнню знань, адже багато школярів заучує матеріал заданого параграфа і не вміють знайти головне, не розуміють змісту прочитаного.

„Мозковий штурм” — це ефективний та добре відомий інтерактивний метод колективного обговорення, що широко використовується. Він спонукає виявляти свою уяву та творчість шляхом вираження думок всіх учасників, допомагає знаходити декілька рішень щодо конкретної проблеми.

Правила проведення «мозкового штурму», які можна запропонувати слухачам:

1. Під час «висування ідей» не пропускайте жодної. Якщо ви будете судити про ідеї та оцінювати їх під час висловлювань, учас­ники зосередять більше уваги на захисті своїх ідей, ніж на спробах запропонувати нові та більш досконалі.

2. Необхідно заохочувати всіх до висловлення якомога більшої  кількості ідей. Варто заохочувати навіть фантастичні ідеї. (Якщо під час «мозкового штурму» не вдається отримати багато ідей, це можна пояснити тим, що учасники піддають свої  ідеї самоцензурі — двічі подумають перед тим, як висловити).

3. Кількість ідей слід заохочувати. Врешті-решт, кількість по­роджує якість. В умовах висування великої кількості ідей учасники мають змогу дати політ уяві.

4. Спонукайте всіх учасників розвивати або змінювати ідеї інших. Об'єднання або зміна раніше висунутих ідей часто спричинює вису­нення нових, що перевершують попередні.

5. Можна повісити такий плакат:

• Кажіть усе, що спаде вам на думку.

• Не обговорюйте і не критикуйте висловлювань інших.

• Можна повторювати ідеї, запропоновані кимось іншим.

• Розширення запропонованої ідеї заохочується.

Урок української мови у 9 класі

Розрізнення складносурядних речень та простих із однорідними членами

 ( Висловимо ідеї, що потрібно робити, аби не помилитись у розрізненні речень). Один учень іде до дошки, щоб записат висловлені ідеї. Там може бути приблизний запис:

-         Визначити предикативні одиниці.

-         Визначити в предикативній одиниці підметово-присудкові центри.

-         Якщо підметово-присудковий центр один, то просте.

-         Якщо підметово-присудкових центрів більше одного, то складне.

(Узагальнення учнівських ідей. Колективне виведення правила).

Урок української літератури у  6 класі

 С. Черкасенко «Маленький горбань»

-Де коли відбуваються події, зображені в оповіданні?

- Хто є їхніми учасниками?

- У якій частині твору про це йдеться? (Ця частина твору називається експозицією).

 Визначення найнапруженішого моменту, тобто кульмінації.

( На дошці записуються усі твердження, обговорюються, залишається правильний варіант).

  Кульмінаційним моментом можна вважати відмову Павлика бити Захарка і захист його перед дідусем – несподіваний вчинок Павлика, який здивує нас.