Формування психологічно здорової особистості, учасника навчально-виховного процесу, засобами тренінгової підготовки до реалізації задань сучасної освіти ( доповідь)

Важливим напрямком сучасної освітньої діяльності в Україні є реалізація комплексної державної політики щодо формування психологічно здорового  учасника навчально-виховного процесу, готового до реалізації поставлених завдань.

  Сьогодення вимагає кардинальної зміни самого процесу навчання, його форм і методів. Актуальності набуває не засвоєння окремих умінь і навичок, а розвиток індивідуальних особливостей; не педагогічні вимоги, а педагогічна підтримка, співробітництво і діалог учителя з учнем; не об’єм знань, а цілісний розвиток, саморозвиток особистості учня, його включення у значиму діяльність та орієнтація на успіх.

Тому конкретним результатом навчання є розвиток життєвих (психосоціальних) навичок учнів, зокрема таких, як уміння прийняття рішень, вирішення проблем, творчого та критичного мислення, спілкування, самооцінки та почуття гідності, подолання емоцій та стресу, встановлення міжособистісних стосунків.

  На сьогодні альтернативним є компетентнісний підхід (знання заради вмінь). Він базується на основі формування та розвитку життєвих навичок, що дозволяли б успішно розв’язувати завдання самозахисту від ризикової поведінки, долання життєвих труднощів, повсякденних проблем та інших питань, що розкриваються у змісті навчальних предметів.

  До найбільш оптимальних форм, що дозволяють формувати психологічно здорову особистість можна віднести тренінг.

   Тренінг - нестандартна демократична форма проведення урочних, факультативних, позакласних занять, яка потребує як розбудови нових міжособистісних стосунків між усіма учасниками тренінгу, так і забезпечення специфічних якісних і просторових характеристик щодо кабінету, меблів, їх розміщення, мобільності, мультимедійного і методичного забезпечення. Навчання і виховання здійснюється у процесі колективної діяльності учнів. Сенс роботи вчителя не в тому, щоб домінувати, а в тому, щоб спрямовувати і регулювати цю спільну діяльність. У процесі проведення тренінгу вчителі широко використовують інтерактивні методи навчання, такі як:

- робота в групах;

- мозкова атака;

- рольова гра;

- дебати, дискусії;

- аудіовізуальна діяльність (театр, музика та інші засоби мистецтва);

- спільне виготовлення плакатів;

- розгляд і аналіз конкретних ситуацій;

- навчання однолітків і молодших школярів за методом «рівний – рівному»;

- моделювання ситуацій;

- проектування.

 Сьогодні існує багато методик, які органічно доповнюючи одна одну, допомагають дитині швидко навчитися процесу творчості. Одним із найпріоритетніших є інноваційний метод проектів. Учителі, які постійно перебувають у творчому пошуку, обов’язково приходять до проектної методики. Метод проекту – пошук розумного балансу між академічними знаннями і прагматичними вміннями. Основою його є розвиток критичного мислення, пізнавальних навичок учнів, умінь конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі.

  Праця над проектом народжує різні ідеї пошукової роботи. Адже головною задачею школи є не дати учневі певний багаж знань, а навчити вишукувати потрібну інформацію з будь-яких джерел. За цих умов змінюється і психологічна атмосфера дитини, відбувається переорієнтація репродуктивної навчальної діяльності на різноманітні види самостійної діяльності – дослідницьку, пошукову, творчу. Протягом певного відрізка часу вони працюють у парах, у групі, індивідуально. Матеріали таких проектних пошуків і досліджень можна використовувати для написання робіт у Малій академії наук.

  Вже кілька років в нашій школі  успішно впроваджується метод проектів. Пріоритетним напрямком роботи вчитель визначає ціннісне ставлення учня до себе. Щоб бути успішними в житті, сучасні діти повинні навчитися здобувати, аналізувати і обробляти всіляку, деколи суперечливу, інформацію, приймати обґрунтовані рішення в ситуаціях з випадковими результатами, оцінювати міру ризику і шанси на успіх.

 Важко уявити наше сьогодення без статистичних досліджень: це і політика, і бізнес, і демографія, і соціологія, різні галузі науки і т.п.

   Обираючи теми досліджень, учні враховують свої інтереси та необхідність своєї роботи. 

 Актуальними для підлітків є теми: ”Алкоголь і підлітки”, ”Що нам цікаво: фільми”, ”Чи сучасно читати книги?", ”Кишенькові витрати школяра”, ”Чи бережемо честь змолоду?".

Систему оцінювання досягнень учнів можна будувати на трьох рівнях:

1. Рівень найближчих результатів. Передбачає оцінювання вчителем знань, умінь, навичок, розуміння, вироблення ставлення до певного питання. Таке оцінювання зазвичай відбувається на уроці.

2. Рівень середньотривалих результатів. Учителі, батьки, однолітки оцінюють зміни у поведінці учнів, або збереженні правильної поведінки.

3. Рівень довготривалих результатів.

 Готуючи завдання до тематичного оцінювання учнів, необхідно враховувати, що за своїм змістом вони повинні бути компетентнісними, відображати володіння певної системою знань, життєвими навичками , а за формою -  передбачати виконання тестів, встановлення відповідності, логічної послідовності подій, явищ, процесів, відповідей теоретичного, описового характеру.

Висновок:

Для формування позитивної мотивації дітей та учнівської молоді  необхідно використовувати інтерактивні методи навчання, володіти методикою проведення тренінгових занять, використовувати комп’ютерні технології.

Достатню увагу приділяти виконанню ситуаційних вправ, моделюванню ситуацій та відпрацюванню алгоритму дій поведінки в надзвичайних ситуаціях.

Сприяти зміцненню та розвитку навчально-методичного комплексу.