Сенсаційна
зустріч
Уже стала доброю традицією співпраця
вчительського та учнівського колективів Новопідгороднянської СЗШ із завідуючою
сільської бібліотеки Туєвою І.В. Жодне свято чи
пам’ятна дата не обходяться без взаємної допомоги. Для учнів проводяться
цікаві заходи, тематичні бесіди, вікторини, рольові ігри. Діти йдуть до
бібліотики охоче, бо знають, що там на них чекає щось цікаве. Та й для дорослих
завжди знайдеться заняття, адже лише так ми можемо відроджувати народні
традиції та прищеплювати підростаючому поколінню любов до української
духовності та літератури.
Ось і цього разу Ірина Василівна
запросила групу учнів нашої школи, сказавши, що на них чекає справжній сюрприз.
Коли ми вирушали до бібліотеки, то й гадки не мали, який шквал емоцій викличе в
нас ця зустріч.
Коли гарненько розташувалися в
затишній кімнаті, де так приємно пахне книгами, до нас вийшов протоієрей Олег,
настоятель Свято-Миколаївської парафії, від якого ми дізналися, що у ході
гуманітарної місії по Сходу України та зоні АТО, разом з волонтерами, які
приїхали до військовослужбовців батальйону «Кривбас», літературознавцем Ольгою
Різниченко, до нас завітали...брати Віталій та Дмитро Капранови! Не буду
приховувати, але учні дуже зраділи. У сільській місцевості ми трішки обділені заходами
подібного масштабу, а тут випала чудова нагода долучитися до скарбниці сучасної
української літератури.
І ось нарешті вийшли до нас вони –
прозаїки, іронічні поети, гострі та іронічні публіцисти, видавці та чудові
музиканти – брати Капранови. У руках тримали музичні інструменти, серед яких
була й бандура. Діти принишкли, пильно вдивляючись в обличчя братів, але ті
дуже швидко налагодили контакт із глядачами, бо побачили на полиці свої твори
(«Приворотне зілля», «Закон братів Капранових» та «Кобзар 2000») і невимушено
почали розмову про зміст книг. Письменники виявилися такими привітними,
простими і веселими, а тому подальша розмова вже нагадувала зустріч давніх
друзів.
Спочатку ми послухали у їхньому
виконанні сучасну патріотичну пісню, а потім вони почали розмову про історію
України, закрема нашого краю. Ця розмова плавно перетекла у презентацію нової
книги братів Капранових «Короткий курс історії України», унікальну спробу
вмістити на 32-х сторінках найважливіші дослідження в галузі історії.Там же
можна прочитати про найвідоміших діячів від ІІІ ст. до н.е. до наших днів,
порівняти карту території сучасної України , починаючи з 7000 р. до н.е.,
проглянути хронологію державності. Із розповіді братів учні багато дізналися
про наше походження, про кочові народи, половців, кримських татар, козаків.
Говорили про звичаї, які й сьогодні
мають місце у житті українців, походження деяких слів. Справжнім
відкриття для школярів стало те, що слова «кошовий» та «кощій» синонімічні, а
половці, виявляється, теж носили шаровари та мали оселедця на голові.
Дуже шкодували брати Капранови, що
через трагічні події в Україні не долучилися до святкування роковин Великого
Тараса. Але пообіцяли, що виправлять цей недолік, а тим часом виконали блюз на
вірш Т.Г.Шевченка «Думи мої...». Дітлахи гучно аплодували, дякуючи за
подароване свято, а письменники, побачивши захват у дитячих очах, спеціально
для них заспівали дитячу «Пісню про козу», попрохавши, щоб підспівували усі.
Складалося враження, що у кімнаті співав хор.
Зустріч добігала свого кінця, стало
трішки сумно. Коли ми вже збиралися йти до школи й подякували
братів-письменників та Туєву І.В. за такий незабутній сюрприз, кожному з нас
подарували по примірнику нової книги Віталія та Дмитра Капранових. Бажаючим
брати поставили автографи з індивідуальними побажаннями та охоче
сфотографувалися на пам’ять.
Дорогою до школи учні жваво
обговорювали подію.
Ми дуже вдячні усім, хто подарував
нам таку сенсаційну зустріч. Хочеться, аби вони відбувалися частіше, але вже в
мирний час для усього українського народу.
Комментариев нет:
Отправить комментарий