ДНІПРОПЕТРОВЩИНІ
Послухайте, ми вмiєм говорити!
Це ми - дерева, квiти, трави та земля.
Нам довелося жити та терпiти,
Коли вiйна рядном укрила всi поля.
Нас допiкала спека та морози,
Дощi змивали й руйнували нас,
А ще – палили суховiї й грози,
Та й люди нищили й ламали - i не раз.
Та в краї рiдному живуть ще добрi люди,
Якi розводять й доглядають нас,
Якi полити квiтку не забудуть,
Щоб радувала око, як прикраса.
Днiпропетровщино, ти маєш чим гордитись,
Природу люблять зрiлi та малi,
I ми щасливi в краї народитись,
В найкращiм краї на усiй Землi.
Комментариев нет:
Отправить комментарий