суббота, 11 февраля 2017 г.

ВИКОРИСТАННЯ ІНОВАЦІЙНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ



Ще з часів давньої Греції найвищим мірилом усіх людських цінностей вважалися знання. А ті, хто їх давав, прирівнювалися до богів. Змінювалися цивілізації, удосконалювалися системи навчання та виховання, технічний та науковий прогрес стрімко набирали обертів. Однак школа й понині залишається найуніверсальнішою формою освіти.
                Сучасний етап історичного розвитку України характеризується істотни­ми змінами в житті її народу, онов­ленням усіх сфер діяльності люди­ни, переоцінкою та утвердженням у свідомості нації нових світогляд­них орієнтацій.
               Новий час висуває нові вимоги до школи. В умовах ринкової економі­ки важливо сформувати творчу особистість, найважливішими якостями якої є ініціатива, свобода вибору, самореалізація
Згідно із законом України «Про освіту», Державною національною доктриною розвитку освіти України в XXI столітті, Концепцією загаль­ної середньої освіти ми маємо здійс­нити кардинальний перехід від тра­диційного інформаційно-поясню­вального навчання, зорієнтованого на передачу готових знань, до особистісно розвивального, спрямова­ного не тільки на засвоєння знань, а й на способи навчальної діяль­ності, створення умов для форму­вання освіченої, творчої особистості, громадянина, реалізації та саморе­алізації його природних задатків та можливостей в освітньому процесі.
          Провідна роль в організації на­вчально-виховного процесу завж­ди належала і належить учителеві. Саме він здійснює керівництво про­цесом  навчання, шукає оптимальні способи організації уроку з метою інтенсифікації навчання й розвитку творчої індивідуальності учнів.
              Основною формою організації на­вчального процесу в школах усіх типів був і залишається урок.
               Кожний урок несе певний обсяг інформації, однак від учителя зале­жить, наскільки її зможуть спри­йняти та засвоїти учні, якими на­вчальними методами та прийомами при цьому треба скористатися.
         Нові підходи до організації уроку української  мови та літератури створюють сприятливі умови для формування особистості, для розвитку творчості не тільки учня, а й вчителя.
          Необхідно шукати такі форми про­ведення уроку, які захопили б, при­несли радість і задоволення, активізували пізнавальну діяльність.
           Ян Коменський вважав інтерес  основою навчання, адже оригі­нальна форма пізнання допомагає уникнути одноманітності, сприяє широкому застосуванню ефективних методів та прийомів засвоєння учнями нових знань та формування в них творчих здібностей.
           Проблема, над якою я працюю – «Використання інноваційних методів навчання школярів на уроках української мови і літератури», — цікава та багатогранна. Як і чим заохотити учня до співпра­ці? Як примусити битися захоплено дитяче серце у відповідь на худож­ній твір? Як запалити вогник у юній душі? Як навчити молоду людину слухати і чути іншого, прийняти чи зрозуміти точку зору свого співрозмовника і толерантно ставитися до людей? І таких «як» — багато.

РЕАЛІЗАЦІЯ ВИХОВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ


Використання виховного потенціалу уроків української мови та літератури при формуванні самодостатньої особистості випускника (доповідь)
     Україна нині вступила в нову еру свого історичного розвитку, потрібні освічені люди, які б спиралися на глибинні національні виховні традиції нашого народу.
   Слід завжди пам’ятати ,що найважливішим скарбом народу є мова, тож необхідно проводити уроки так ,щоб випускники відчули і зрозуміли цінність цього скарбу. Звичайно, філолог має добре знати і любити рідну мову, майстерно володіти технікою мовлення. Проте важливіше – передати це випускникам, котрі вже завтра вирушать у доросле життя.
    Весь час замислююся, як передати це живе золото до учнівських душ, як навчити сприймати любов до Батьківщини не поверхово, не пафосно, а навчити заглиблюватися в її немеркнучу сутність. Знаю одне – треба не просто знайомити з персонажами, а провести юнаків і дівчат стежками, якими ходять герої їхніх книг, побувати в усіх пережитих обставинах, стати твердо на бік тих, хто прагнув добра, нової людської досконалості, яка не мислить себе поза рідним краєм.
     Тому, аналізуючи твори, звертаюсь до мистецтва слова, визначаємо художні засоби, портрети, пейзажі. Щоб занурити учнів у світ героїв, пов’язую вивчення літератури з історичним процесом. Але ж слід пов’язувати матеріал із сучасністю, аби майбутні випускники не втрачали почуття реальності. Іноді це зробити дуже важко, адже деякі герої просто не змогли б існувати у наш час. Ось, наприклад, у вірші А.Малишка «Україна моя» є рядки : « Запалали огні за долиною синього неба. Самольоти гудуть – бо на захід фронти і фронти ...». Це початок Великої Вітчизняної війни, зв’язок з дійсністю, але чогось в ньому бракує... Стою на роздоріжжі перед каменем, на якому написано : « Направо підеш – коня втратиш, наліво – голову зложиш, прямо підеш...» Отже, так важливо вибрати ту одну дорогу до юнацької душі, яка веде до добра, правди, краси,- їх так бракує у сучасному світі. Гадаю, слід виділити головне у вихованні патріотичних почуттів – як утвердити гідність особистості - звертаюсь до геніїв поезії :
Ти знаєш, що ти – людина,
Ти знаєш про це, чи ні?
Усмішка твоя – єдина.
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні.

Або :
Торуй свій шлях,той,що твоїм назвався,
Той,що обрав тебе,як побратим,
До нього змалку ти заповідався
Сумним осердям, поглядом сумним.

Наша школа обрала технологічний напрямок навчання. А тому дуже важливо той час , що  відведено на вивчення української мови та літератури, використати раціонально. На матеріалі уроків намагаюся підготувати юнаків та дівчат до дорослого, не завжди райдужного,  життя. Працюючи над текстом переказу «Любов до божевілля»,намагаємося колективними зусиллями відшукати формулу кохання, дискутуємо з цього приводу, висловлюємо власне ставлення до цього почуття. Іноді можна почути дуже оригінальні зрілі думки. Не менш цікавою є робота над текстами про тварин. Одинадцятикласники, разом з професійною термінологією, дізнаються про загадковий світ флори та фауни. Вчаться бути причетними до захисту тих, хто у сучасному світі потерпає від згубного впливу людей.
    Великого значення надаю роботі з текстами на історичну тематику. Виконуючи синтаксичний розбір речень, у яких йдеться мова про славні сторінки історії, її гетьманів та козаків, виховую патріотизм, мужність, відвагу, витримку та героїзм. Надаю можливість учням стати на місце персонажів, виступити з промовою до нащадків, або взяти інтерв’ю.
    Кожного уроку випускники можуть самі визначити, де їм знадобляться ті, чи інші знання.
     У своїй роботі звертаюся до інноваційних технологій. Учням подобається працювати в парах, групами, використовую метод ПРЕС, «Мозковий штурм», проблемні питання, міні-проекти –все те, що зближує вчителя та учнів, робить атмосферу уроку затишною та привітною. Можна виховувати лише тоді, коли є зворотний зв’язок – вчитель-учень.А коли, засуджуючи розбрат у родині Половців ( роман «Вершники» Ю.Яновського) , учні говорять, що ніколи б не пішли проти рідного батька та братів, моє серце наповнюється радістю від розуміння, що не марні мої зусилля, як вчителя, є такі, кому не буде байдужим почуття родини у майбутньому.
   Дуже цікавими є уроки-присвяти матері, жінці. Особливо активними виступають хлопці.На таких уроках виховую дбайливе ставлення до слабкої статі, повагу до матері, ніжність, ласку, милосердя, почуття прекрасного.
  Практикую завдання: зроби героя незалежним від автора. І тоді учні роблять життя владним над письменником. Їхні герої проходять перевтілення відповідно до нашого часу.Якимсь невідомим, підсвідомим почуттям випускники формують іншого героя, наділяють їх різними по характеру рисами: позитивних- позитивними, ті, що тримаються непевно - обов’язково стають хорошими, а вже якщо якийсь образ їм не подобається, то в ньому об’єднуються всі негативні явища нашого часу.
    Всі знають: виховання і навчання - невід’ємні одне від одного.Але то велике щастя для мене – спостерігати та впевнюватись, що учні піднімаються на вищий щабель свого розвитку, самовдосконалюються. І на моїх очах проходить становлення особистості,готової вже завтра взяти на себе відповідальність за своє майбуття, добробут та безпеку родини, України. Відстояти свої права у цьому складному світі, обрати професію та опанувати її .
   Я певна – слід шукати раціональні методи, проявляти винахідливість, експерементувати і результати роботи не примусять себе чекати, а в цьому моя сила та натхнення у праці.       



ДРАМА І. ФРАНКА "УКРАДЕНЕ ЩАСТЯ"


Мета: обмінятися враженнями після прочитаної драми,виявляючи власну             оцінку подій і образів,змальованих у ній,осмислити  і визначити художню цінність твору та глибше пізнати для себе моральні загальнолюдські цінності; розвивати навички логічногомислення;     прищеплювати інтерес до літературних здобутків рідного народу.

Обладнання: виставка творів І.Франка, його портрет,копії сторінок                       першовидань, текст драми.

Тип уроку: урок-дослідження

Форми роботи: слово вчителя, робота в групах, бесіда-дискусія, гра «Збери         букет», гра «Три стільці»

                                               Хід уроку:
                                                                    Мої п’єси – то мій смуток.
                                                                                           І.Франко
І.З’ясування емоційної готовності учнів до уроку.
    Любі друзі,перш ніж ми розпочнемо свою роботу,давайте повернемося один до одного, відкриємо долоні, посміхнемося і скажемо : « Сьогодні чудовий день! Навколо панує любов  і спокій, у мене все прекрасно !»
ІІ. Повідомлення теми, мотивація навчальної мети.
     Слово вчителя.
            Сьогодні знецінюються віковічні моральні істини,цей процес охопив сім’ю, продовжує підривати її духовні основи. Ще у 1891 році Іван Франко написав драму «Украдене щастя», в якій вже тоді звучали актуально ці проблеми.

ІІІ.Мотивація навчальної діяльності.
   1.Слово вчителя.
 Десятки літ людей хвилює драма,
 В яку Франко заклав глибокий смисл.
Хто винен? Вирішимо з вами,
Кого ошукано, хто славу заробив,
Михайло, Анна, чи Микола,
А, може, люди : добрі,злі ?
Це довести у ваших силах.
То ж вирушаємо у час той на землі.

2.Запис теми у зошити.
3.Робота з епіграфом.
- Як ви розумієте слова І.Франка.
4. Робота в групах (завдання на картках)
 1)З’ясувати історію написання драми (за підручником – с.150)
 2)Визначити тему та ідею твору.
Тема – трагедія особистого життя трьох головних героїв, у яких украдено щастя.
Ідея – розкрити страхітливі умови життя західноукраїнських селян під владою Австро-Угорщини,правдиво показати галицьке пекло, в якому за клаптик поля син піднімав руку на батька, брат- на брата, сусід-на сусіда.
3) Визначити і записати проблеми:
 - добра і зла
 - примусового шлюбу
 - проблема родинних стосунків
 - зради та вірності
 - кохання та ненависті
4) Що називається драмою?(с.481-підручник)
  -Літературний рід, характерними особливостями якого є те, що життєві події та характери персонажів розкриваються не описово,а через показ їхніх дій і вчинків та розмов,що ведуться між ними.

5.Озвучення результатів лідерами груп.
6.Проблемне питання (запис у зошити)
  -Кого обкрадено? Хто винен?
 - Хто втягнутий у конфлікт?
 - Хто винен у трикутнику?
                                              Анна



                 Микола                                       Михайло

7. Бесіда-дискусія
- Чи могли герої драми повернути своє щастя?
- Чи будуть щасливі Анна та Микола після смерті Михайла?
- Чи можливий інший фінал драми?
- Хто, на вашу думку, любив по-справжньому?
- Поясніть ставлення громади до взаємин Анни з Михайлом.А яке ваше ставлення до цих взаємин?
- Що стало останньою краплею,яка переповнила чашу терпіння Миколи?
- Чи є Задорожній найтрагічнішою постаттю? Чи хотів він убити? Чому це сталося?

8. Гра «Збери букет»
 Із троянд та будяків складаємо творчу характеристику Анни:
-добра, тиха                             - безсоромна
-може бути вірною                 - змушує страждати близьких
-гарна господиня                     - зрада
-страждає
-вміє кохати
(переважає позитивне)
9. «Мікрофон»
-Хто ж винен : Микола,Михайло?
10.Гра «Три стільці»
  Запрошуються 3 учні.Діти вирішують,кого з ким посадити.(усіх разом)

11. Виразне читання вірша вчителем.
- Я зрадив,так.
Але це біль чи злочин?
Скажу всю правду, ми тепер одні.
Кому з нас гірше?Я одводжу очі,
А ти у вічі дивишся мені...
І що ж найтяжче: мука моя марна,
Бо зрада-діло темне і брудне.
А ти –це ти.
Ти і в стражданні гарна,
Ти можеш навіть пожаліть мене...
Відступник я,нікчемний я і ниций.
Але ти любиш і тому прости...
Життя- така велика ковзаниця.
Кому вдалось, не падавши, пройти?

Ці слова належать Грицеві Бобренку з роману Ліни Костенко «Маруся Чурай». Скажіть, чи зміг би хтось із героїв драми І.Франка промовити такі слова? Хто винен?(відповіді учнів)

ІV. Рефлексія.
 Повернемося до нашого проблемного питання.
  Отож,ошукано усіх трьох, а щастя вкрали брати Анни.
У.Підведення підсумків уроку.
УІ.Оцінювання.
УІІ.Домашнє завдання.
   Написти твір-роздум « Чи може крадене щастя бути справжнім?», використавши до трьох цитат із твору.




РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В РЕЧЕННЯХ ІЗ ЗВЕРТАННЯМИ


Тема : Розділові знаки в реченнях зі звертаннями

Мета : знати правила розстановки розділових знаків при звертаннях та
          обгрунтувати їх;

          вміти знаходити та виправляти  помилки при вивченні пунктуаційних
         правил, конструювати та інтонувати правильно речення зі звертан-
        нями. 

                                               Хід роботи:

 
 

  1. Пригадай ! ! !

  • Що називається звертанням ?
  • Чим виражається звертання?
  • Які є види звертань за будовою?
  • Як інтонаційно виділяється звертання у мовленні?
  • Яку роль відіграє звертання в мовленні?
  • У яких стилях мовлення вживається звертання?

  1. Прочитай ! !


О , .............
О !..............

    Звертання, що стоїть на початку речення , виділяється комою або знаком оклику. Знак оклику ставиться тоді, коли звертання вимовляється з особливим підвищенням голосу і з наступною паузою. Після знака оклику перше слово пишеться з великої літери.

         Гетьмани, якби ви встали...

        Слово наше рідне! Ти сьогодні зазвучало, як початок, як начало.

.....,О,.........

   Звертання, що стоїть у середині речення, виділяється комами з обох сторін.
  Звучи, моя мово чарівна, у світі і в серці людськім, не мовчи.
..........,О.

     Звертання, що стоїть у кінці речення виділяється комою, а після нього ставиться той знак, якого потребує смисл цього речення.

Доброго ранку , бджілоньки!

Ой чого ти почорніло, зеленеє поле?

Хай Бог тебе боронить, Україно.

    Вигуки О, ОЙ ,що стоять перед звертанням і тісно пов’язані з ним інтонацією, відокремлюються разом зі звертанням.

О земле рідна, знаєш ти свій шлях у бурі і в негоді...

   Звертання завжди виділяється паузою в усному мовленні, а на письмі – комою або знаком оклику (на початку та в кінці речення ) , якщо вимовляється з окличною інтонацією.

  1. Запам’ятай !!!
     Звертання може стояти на початку, в середині та в кінці речення і завжди виділяється розділовими знаками.

Пунктограма

Розділові знаки при звертанні

Мамо! Вклоняюся перед тобою.
Виростеш ти, сину,  вирушиш в дорогу.
Біла чайко , що кружляєш над водою?
     Як же далеко ти, завтра...

  1. Невідоме про відоме ???

        Розрізняють власне звертання (вони вживаються у розмовно- побутовому мовленні) і риторичні , що передають відтінки піднесеного, урочистого мовлення, або персоніфіковані, емоційно забарвлені.
    Риторичні звертання виділяються розділовими знаками на письмі так, як і власне звертання , залежно від того, в якій частині речення стоять.

                Я люблю тебе, рідно країно.
               Знову, товаришу, бачу тебе.

  • Наше міжлюдське спілкування постійно, раз по раз, передбачає насамперед відповідне звертання або вказування  на ту чи іншу особу. Без цього слова мова недостатня, непереконлива. Будьмо ж уважними до вибору форми такого висловлювання — щоб виявити до когось і  викликати до себе чиюсь довіру, щоб не образити, не принизити як чиюсь, так і свою гідність.
  •    Звертаннями користуються у всіх державах з сивої давнини. Наприклад, наше українське “пан” - дуже старе, бо використовувалось ще за часів Київської Русі. Пан—це давньогрецький  бог лісів і гаїв, взагалі благодійник природи, захисник усього живого. Але “пан” - це звертання не до багатої людини, а до кожного: “Добрий вечір, пане господарю, стережи, Боже, твого товару” - щедрували під вікнами найбіднішого селянина. Останніми роками повертається до нас і такий ґречний  засіб спілкування, як “добродій”. Улюбленим зачином листів багатьох українських  письменників було:” Вельмишановний добродію”, “Великоповажна добродійко”
  •    У різних державах користуються  різними звертаннями: в Англії до нетитулованого  чоловіка звертаються зі словами “сер”, “містер”, а  до одруженої нетитулованої жінки —” місіс”, хоча до жінки з аристократичних кіл звертаються “леді” чи “міледі”, а до її чоловіка —” мілорд”. До дівчат в англомовних країнах  звертаються “міс”, у Скандинавії —  ”фрекен”, в Німеччині — ”фрейлін”. А ось ввічливе згадування про заміжню жінку у німців  “фрау”, до чоловіків “гер”.
  •    В Іспанії  та Італії чоловік “дон”, жінка “донна” чи “донья”. У Стародавньому Римі до вільно народженої жінки казали “матрона”, що в широкому розуміння означає мати сімейства. У середньовічних італійців звертання до заміжньої жінки було “мадонна". У Франції жінкам кажуть “мадам”, чоловікам “мсьє”, дівчатам ”мадемуазель”.
  •    А у народів Сходу вживають такі звертання: до чоловіка — “ага”, до жінки — “ханум”. Причому, якщо звертаннявживається після імені, цим наголошується вияв особливої пошани. Цікаві й звертання до чоловіків “ходжа” - до знатної особи, “хаджі” -  до особи, що здійснила паломництво до Мекки.


  • Ми спостерігали за багатством та різноманітністю звертань у творах визначних українських поетів. Пропонуємо речення, в яких звертання виражають радість, захоплення, повагу, докір, іронію, ненависть, презирство.
  •    “Зоре моя вечірняя, зійди над горою”. “І ти, моя єдиная, встаєш із-за моря, з-за туману, слухняная рожевая зоре!”. “Ой Дніпре мій,  Дніпре, широкий та дужий! Багато ти, батьку, у море носив козацької крові”. (Т. Г. Шевченко)
  •    “Земле моя, всеплодющая мати…”, “Зеленійся, рідне поле,  українська нива…”. “Весно, ох, довго ж на тебе чекати”. “Весно, голубко, чому ж ти  не йдеш?”. “Весно, що за чудо ти твориш в моїй груді?”. “Вітре теплий, брате мій, чи твоя се мова?”. (І. Я. Франко)
  •    “До тебе, Україно, наша бездольная мати, струна наша перша озветься”. “Спи ж ти, малесенький, пізній-бо час”. “Фантазіє, богине легкокрила, ти світ золотистих мрій для нас одкрила”. “Слово, моя ти єдиная зброє”. (Леся Українка)
  1. Закріплення навчального матеріалу *****

  1. Списати речення, розставити розділові знаки, підкреслити звертання. У формі якого відмінка вжиті звертання?

   Гарно твоя кобза грає любий мій земляче вона голосно співає голосно і плаче.Повій вітре тихесенький з-за синього моря та принеси в Україну козацькую волю! Сивий діду Дніпро Свої води давно ти всі морю оддав собі сліз ти набрав. Найдеш у гаї тую калину то пригорнись бо я любила моя дитино її колись. Плавай плавай лебедонько по синьому морю рости рости тополенько все вгору та вгору.

  1. Ввести  подані слова в речення так, щоб вони виступали в ролі підметів та в ролі звертань.

Земля, осінь, Київ, Львів, Роман, друг.

  1. Поширте звертання означеннями (або епітетами).Накресліть схеми. Введіть у речення так, щоб звертання стояли на початку, в середині та в кінці речення.
Наприклад : доле – рідна, красна, вірна.

Річко, дівчино, брате, козаче.

  1. Перебудувати речення так, щоб звертання стояли в різних позиціях . Записати, поставити розділові знаки, накреслити схеми.

Держись, Хома, іде зима.
Грай, Матвію, бо я не вмію.
На тобі, Гавриле, що мені не миле.
Терпи, козаче, отаманом будеш.

  1. Скласти речення зі зертаннями з поданих слів, розставити і пояснити розділові знаки.

День, радісний, здрастуй, подаруй, зелена, лісе, діброво, мені.
Соловейку, коло, защебечи, хати, на, затьохкай, калині.
Оксамитові, ой, ти, береги, твої, Словечна, річко, люблю, я, як.

  1. Вам необхідно пригадати відомі пісні зі звертаннями та записати рядки, у яких вони містяться, розставивши правильно розділові знаки.

Наприклад:   « Як тебе не любити, Києве мій.», « Моя ти зіронько небесная, віч-на-віч ти і я..»

  1. Ви вже багато знаєте про розділові знаки в реченнях зі звертаннями і зараз я пропоную виконати письмовий синтаксичний розбір речень за зразком.
                                  Зразок письмового розбору:

Зоре моя вечірняя, зійди над горою.(Т.Шевченко).

    Спонук , неокл., просте, односкл., озн.-особ., пошир., повне, ускладн. зверт. зоре моя вечірняя ; пошир.,вираж. ім-м слов-м.

Рідна мати моя, ти ночей не доспала.
Хай, милі друзі, вам щастить, у дружбі вірній, у праці мирній.
Брини, бандуро,стиха, співай, не угавай.


  1. Перевір себе ************************

                                 Тестові завдання :
      
  1. Звертання в реченні виділяються :

    а) тире, знаком питання;
    б) двокрапкою, знаком оклику;
    в) комою, знаком оклику;
    г) комою, знаком питання.

  1. Усередині речення звертання виділяються :

   а) з обох боків комами;
   б) комою зліва;
   в) знаком оклику;
   г) іншими розділовими знаками.

  1. Укажіть правильне твердження :

   а) після підсилювальних часток О, ОЙ перед звертанням ставиться
       кома;
   б) звертання виконують синтаксичну роль членів речення;
   в) звертаннями називають слова, які виражають ставлення мовця
       до висловленого повідомлення;
   г) вигуки О, ОЙ , що стоять перед звертанням і тісно пов’язані з
      ним інтонацією, відокремлюються разом зі звертаннями.

  1. У якому реченні допущено помилку при виділенні звертання?

    а) Гей, нові Колумби й Магеллани, напнем вітрила наших мрій!
    б) Моє село, земний тобі уклін за молодість, за світло отчих стін...
    в) Гей юнаки, гей молодість світу, доля планети у ваших руках.
    г) О пісне вкраїнська! Дзвінка, невмируща, ти мука і радість, ти
       гнів і любов.

  1. Позначте речення, у якому правильно розставлено розділові знаки.

    а) Розцвітай, ти, веснонько красна, духом творчості все онови.
    б) Благословенні, ви, сліди, не змиті вічності дощами мандрівника
       Сковороди.
    в) Розвійтесь з вітром, листочки, зів’ялі розвійтесь як тихе
        зітхання!
    г) Україно! Ти моя молитво!

  1. Знайти речення, у якому звертання стоїть на початку (розділові
    знаки вилучено).

     а) Ще не пора мій друже бо за нами під сонцем волі Україна
         молода!
     б) О ліро пушкінська на світ увесь брини про зорі щастя.
     в) Ми зберегли тебе вкраїнська мово щоб лютий ворог не поранив.
     г) Добридень тату мій і далі неосяжні прийміть любов мою й тепло
        пісень моїх.

  1. Указати речення , у яких немає звертання ( розділові знаки при
    Звертаннях вилучено).

    а) Благословенна будь моя незаймана дівице Десно.
    б) Тож будьмо народом завжди!
    в)  Звернімося до творчої спадщини геніального Кобзаря.
    г) Друзі мої працюйте у напруженні всіх сил.

  1. У якому з поданих речень правильно виділено звертання?

   а) Стій серце стій! не бийся так шалено.
   б)  Ні мій учителю і друже, про мене – все це не байдуже.
   в)  Я так люблю твої дороги, моя Україно сумна!
   г)  Ой ти, дівчино, з горіха зерня, чом твоє серденько колючеє
    терня?

  1. У яких реченнях допущено пунктуаційні помилки?

   а) О поле, й дорога, і річка, й узлісся зелене! Ви в серці у мене.
   б) О незвичайна, чародійна мово, Хоч пронеслася молодість
        громово, Твій звук у мене в серці не затих.
   в) О Львове батьку мій камінний, знаю, Як мучила тебе страшна
      жага в бою, коли напасницька орда Топтала й роздирала Русь
      безкраю.
  г) За все тобі спасибі, низький уклін о земле, наш уклін !

  1. Знайдіть речення, у якому звертання стоїть у кінці.

       а) Мужай, прекрасна наша мово, серед прекрасних братніх мов.
       б) Кобзарю, знаєш, нелегка епоха оцей двадцятий невгамовний вік.
       в) Гей, рицарю жадібний, стерижись.
       г) Я сирота з Вільшаної , сирота, бабусю.

  1. З’ясуйте, у якому реченні неправильно виділено звертання.

   а) Навчи мене сумнівів, мамо, вдихни в мої ночі тривоги : у
      світі не просто, не прямо розбіглися долі-дороги.
   б) Де забарився ти, вечоре милий?
   в) Весно-слов’янко, синьоока, тобі мої пісні складаю.
   г) Луги, луги, пропахлі сіном прілим , чи ви мене впізнали?..

  1. У реченні

                        Юначе, гордо вимовляй величне слово: Україна.

  • звертанням є:

а) Україна;
б) юначе;
в) слово;
г) гордо вимовляй величне слово.


Ключ ! ! !


Номер
завдання
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
Правильна
відповідь

в
а
г
в
г
б
б,в
в
в,г
г
в
б