«У родинному колі»
І. Знайомство.
«Бінго» : тулуб - ім'я;
голова
–захоплення;
ліва
рука – улюблена страва;
права
рука – книга;
ліва
нога – фільм;
права
нога – квітка улюблена.
Руханка.
«Слон – тостер –
пальма».
ІІ. Основна частина.
1.
Руханка «Земля – небо».
2. Об'єднання в
команди , вибір назв.
3. «
Добрі слова»
- Записати на
аркушах паперу добрі слова-компліменти за поданими початковими літерами. Озвучити.
4.Гра
«Цивілізація».
- Кожна сім'я - це
цивілізація. Складіть власну розповідь, якою має бути ідеальна дружна сім'я.
«Віруси!!!»
-
Записати
правила – систему захисту від негативу, який може зруйнувати родину.
5.
Рольова гра. Робота в групах.
Розіграти ситуацію.
1) Дитина просить
купити новий планшет, а батьки зараз не можуть цього собі дозволити.
Переконайте дитину, що капризує.
2) Дитина просить
відпустити її ввечері гуляти. Але вже дуже пізно. Ви хвилюєтеся. Переконайте,
чому не варто зараз цього робити.
5.Обговорення
легенди :
Легенда про Любов
Колись, дуже
давно, на Землі був острів, на якому мешкали усі духовні цінності. Та одного
разу вони зауважили, що острів почав опускатись під воду. Усі цінності сіли на
свої кораблі і поплили світ за очі. Залишилась тільки Любов.
Вона чекала до останнього, але коли вже чекати було нічого, їй теж закортіло
податися геть. Тоді вона звернулась до Багатства і попросилась до нього на
корабель. Але Багатство відповіло:
– На моєму кораблі багато дорогоцінностей і золота, для тебе тут не вистачить
місця.
Коли повз пропливав корабель Суму, вона попросилась до нього, але той відповів:
– Вибач, Любове, я такий сумний, мені треба завжди залишатися насамоті.
Тоді Любов побачила корабель Гордості і попросила про допомогу її, але та
сказала, що Любов порушить гармонію на її кораблі.
Поруч пропливала Радість, але вона така була перейнята веселощами, що навіть не
почула, як її кликала Любов.
Тоді Любов впала у відчай. Але раптом вона почула голос десь позаду:
– Ходімо, Любове, я заберу тебе з собою.
Любов озирнулася і побачила старого. Він довіз її до суші, і коли старий
поплив, Любов спохопилась, адже вона забула запитати його ім'я.
Тоді вона звернулась до Знання:
– Скажи, Знання, хто врятував мене? Хто був цей старий?
Знання подивилось на Любов:
– Це був Час.
– Час? – перепитала Любов. – Але чому він врятував мене?
Знання ще раз поглянуло на Любов, потім вдалеч, куда поплив старий:
– Тому що тільки Час відає, якою важливою в житті є Любов.
ІІІ. Заключна частина.
«Побажання
в колі»
