Головне управління освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації

Дніпропетровський інститут післядипломної педагогічної освіти

Відділ освіти Межівської райдержадміністрації

Використання сучасних технологій на уроках української мови і літератури для виховання інноваційної особистості

(опис досвіду)

                                         вчителя української мови

та літератури вищої категорії

                                     Новопідгороднянської

СЗШ 1-111 ст.

                                 Левковець Інни Петрівни

Новопідгородне -2017

  Ще з часів давньої Греції найвищим мірилом усіх людських цінностей вважалися знання. А ті, хто їх давав, прирівнювалися до богів. Змінювалися цивілізації, удосконалювалися системи навчання та виховання, технічний та науковий прогрес стрімко набирали обертів. Однак школа й понині залишається найуніверсальнішою формою освіти.

                Сучасний етап історичного розвитку України характеризується істотни­ми змінами в житті її народу, онов­ленням усіх сфер діяльності люди­ни, переоцінкою та утвердженням у свідомості нації нових світогляд­них орієнтацій.

               Новий час висуває нові вимоги до школи. В умовах ринкової економі­ки важливо сформувати творчу особистість, найважливішими якостями якої є ініціатива, свобода вибору, самореалізація

  Згідно із законом України «Про освіту», Державною національною доктриною розвитку освіти України в XXI столітті, Концепцією загаль­ної середньої освіти ми маємо здійс­нити кардинальний перехід від тра­диційного інформаційно-поясню­вального навчання, зорієнтованого на передачу готових знань, до особистісно - розвивального, спрямова­ного не тільки на засвоєння знань, а й на способи навчальної діяль­ності, створення умов для форму­вання освіченої, творчої особистості, громадянина, реалізації та саморе­алізації його природних задатків та можливостей в освітньому процесі.

          Провідна роль в організації на­вчально-виховного процесу завж­ди належала і належить учителеві. Саме він здійснює керівництво про­цесом  навчання, шукає оптимальні способи організації уроку з метою інтенсифікації навчання й розвитку творчої індивідуальності учнів.

              Основною формою організації на­вчального процесу в школах усіх типів був і залишається урок.

               Кожний урок несе певний обсяг інформації, однак від учителя зале­жить, наскільки її зможуть спри­йняти та засвоїти учні, якими на­вчальними методами та прийомами при цьому треба скористатися.

         Нові підходи до організації уроку української  мови та літератури створюють сприятливі умови для формування особистості, для розвитку творчості не тільки учня, а й вчителя.

          Необхідно шукати такі форми про­ведення уроку, які захопили б, при­несли радість і задоволення, активізували пізнавальну діяльність.

           Ян Каменський вважав інтерес  основою навчання, адже оригі­нальна форма пізнання допомагає уникнути одноманітності, сприяє широкому застосуванню ефективних методів та прийомів засвоєння учнями нових знань та формування в них творчих здібностей.

2

           Проблема, над якою я працюю – «Використання сучасних технологій на уроках української мови і літератури для виховання інноваційної особистості», — цікава та багатогранна. Як і чим заохотити учня до співпра­ці? Як примусити битися захоплено дитяче серце у відповідь на худож­ній твір? Як запалити вогник у юній душі? Як навчити молоду людину слухати і чути іншого, прийняти чи зрозуміти точку зору свого співрозмовника і толерантно ставитися до людей? І таких «як» — багато.

Школу робить школою учитель!

Художник учиться змішувати фарби і наносити мазки на полотно.

Музикант розучує етюди.

Журналіст і  письменник освоює прийоми письмового мовлення.

Справжній учитель теж змішує фарби, розучує етюди, освоює прийоми.

І тільки інший учитель знає, скільки праці перероблено, поки ноти, ритми, мелодії не злились в музику уроку.

     Учитель…

     Він – артист, але слухачі і глядачі не аплодують йому.

     Він – скульптор, але його праці ніхто не бачить.

     Він – лікар, але його пацієнти рідко дякують за лікування.

           Піаніст у день концерту часом не їсть, майже не говорить, сконцентровується.

        Хірург перед операцією довго миє руки – збирається з силами і духом.

       У педагога немає і цих рятувальних, коротких процедур – він повинен бути готовим до уроку, тільки-но почувши дзвінок.

       Йому, ніби актору за кулісами, кричать: «Ваш вихід! На сцену!» І він виходить у світло ліхтарів дитячих очей, і їх промені пронизують його наскрізь.

  У сучасних умовах найбільшої переваги набувають  ІНТЕРАКТИВНІ НАВЧАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ.

    Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

  Нововведення, або інновації характерні для будь-якої професійної

3

діяльності людини і тому, природно, стають предметом вивчення, аналізу та

впровадження. Інновації самі по собі не виникають, вони є результатом наукових пошуків, передового педагогічного досвіду окремих учителів і цілих колективів.

 Поняття "інновація" в перекладі з латинської мови означає "оновлення, нововведення або зміна". Це поняття вперше з'явилося в дослідженнях в XIX столітті і означало введення деяких елементів однієї культури в іншу.

  Стосовно до педагогічного процесу інновація означає введення нового в цілі, зміст, методи і форми навчання та виховання, організацію спільної діяльності вчителя і учня.

РЕЗУЛЬТАТИ  ДОСЛІДЖЕНЬ,

ПРОВЕДЕНИХ ПСИХОЛОГАМИ  В  УКРАЇНІ

а)  

Вид діяльності старшого учня	% інформації, що запам’ятовується
Читання очима	10%
Слухання	26%
Розглядання	30%
Слухання та розглядання	50%
Обговорення	70%
Особистий досвід	80%
Спільна діяльність з обговоренням	90%
Навчання інших	95%

б)

Показники порівняння	Традиційний урок	Інноваційний урок
Розуміння художнього твору	70%	91%
Розумова діяльність	67%	72%
Формування мовних умінь і навичок	71%	75%
Формування комунікативних навичок	73%	89%
Формування творчих здібностей	70%	90%

   Мотиви впровадження інновацій педагога:

-     прагнення зробити урок цікавим для дітей;

-     залучати учнів до творчої пізнавальної

       діяльності;  

-     розвинути пізнавальні інтереси учнів.

Структура інтерактивного уроку

 І. Мотивація. Мета – сфокусувати увагу учнів на проблемі і викликати інтерес до обговорюваної теми. Використати для цього можна запитання , цитати, невеличкі історії ,завдання тощо .(Займає цей етап не більше як 5 % робочого часу .)

ІІ. Представлення теми та очікуваних результатів

 Мета – забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності ,тобто того ,чого вони повинні досягти в результаті уроку й чого від них очікує вчитель .(Приблизно 5 % часу .)

ІІІ . Надання необхідної інформації  Мета – дати учням достатньо інформації для того ,щоб на її основі виконувати практичні завдання . Це може бути міні-лекція ,ознайомлення з роздатковим матеріалом . Презентація виконаного домашнього завдання.(Приблизно 10 % часу заняття )

 ІV  Інтерактивна вправа – центральна частина заняття

 Мета – практичне засвоєння матеріалу

 Послідовність проведення цього етапу така :

  Інструктування;  об`єднання в групи і (або ) розподіл ролей ; виконання завдань (учитель виступає організатором ,консультантом , ведучим дискусії ) ; презентація результатів роботи. ( На інтерактивну вправу відводять 60 % часу на уроці)

5

V . Підбиття підсумків .

 Мета – обговорення задля усвідомлення зробленого на уроці .

   ( На цей етап відводять до 20 % часу на уроці).

Метод (від гр. methodos) — шлях до чогось, спосіб пізнання. Метод навчання — шлях навчально-пізнавальної діяльності учнів до результатів, визначених завданнями навчання.

  У структурі методів виділяються прийоми. Прийом — це елемент методу, окремий крок, фазова дія в реалізації методу.

Методи інтерактивного навчання можна поділити на дві великі групи: групові та фронтальні. Перші передбачають взаємодію учасників малих груп (на практиці від 2 до 6-ти осіб), другі – спільну роботу та взаємонавчання всього класу.

РОЛЬ ІНТЕРАКТИВНИХ  МЕТОДІВ НАВЧАННЯ

-         суттєве доповнення  до системи методів навчання;

-         інструмент, що дозволяє значно урізноманітнити достатньо однотипну

форму пізнання оточуючої дійсності;

-         «панацея, що вирішує всі проблеми учбового процесу»;

-         якісно інший підхід до організації освітньої діяльності.

Понад 2400 років тому Конфуцій сказав: «Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу, я пам'ятаю. Те, що я роблю, я розумію».

 Ці три прості твердження обґрунтовують необхідність використання активних методів навчання. Дещо змінивши слова великого  педагога, можна сформулювати

                             кредо інтерактивного навчання:

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу й чую, я трохи пам'ятаю.

Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.

Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок.

Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.

Скажи мені – і я забуду;    

6

Покажи мені – і я запам’ятаю;  

Дай зробити – і я зрозумію

                     Китайська притча   

МЕТОДИ  АКТИВНОГО  НАВЧАННЯ

   Улюбленим методом, який використовую на уроках у 5-8 класах, є сенкан.

  Учні з цікавістю виконують цю вправу.

  Синквейн – це вірш, який вимагає синтезу інформації та матеріалу в коротких виразах, що дозволяє описувати або рефлек­тувати з якого-небудь приводу. Слово «синквейн» походить від фран­цузького, що означає п'ять. Таким чином, синквейн – це вірш, який складається із п'яти рядків.

Правила написання синквейну ( сенкану) :

- У першому рядку тема називається одним словом (зазвичай іменником).

- Другий рядок – опис теми двома словами (два прикметники).

- Третій рядок – це опис дії в рамках цієї теми трьома словами.

- Четвертий рядок – це фраза із чотирьох слів, що показує став­лення до теми.

- П'ятий рядок – синонім із одного слова, що розкриває суть теми.

А ось  метод “Мікрофон” надає можливість кожному і кожній сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

Правила проведення такі:

     - говорити має тільки той чи та, у кого “символічний” мікрофон;

     - відповіді не коментуються і не оцінюються;

     - коли хтось  висловлюється, інші не можуть говорити або викрикувати з

місця.

 Доречним у моїй роботі є „Мозковий штурм” — це ефективний та добре відомий інтерактивний метод колективного обговорення, що широко використовується. Він спонукає виявляти свою уяву та творчість шляхом вираження думок всіх

7

учасників, допомагає знаходити декілька рішень щодо конкретної проблеми.

Правила проведення «Мозкового штурму», які можна запропонувати слухачам:

1.Під час «висування ідей» не пропускайте жодної. Якщо ви будете судити про ідеї та оцінювати їх під час висловлювань, учас­ники зосередять більше уваги на захисті своїх ідей, ніж на спробах запропонувати нові та більш досконалі.

2.Необхідно заохочувати всіх до висловлення якомога більшої  кількості ідей. Варто заохочувати навіть фантастичні ідеї. (Якщо під час «Мозкового штурму» не вдається отримати багато ідей, це можна пояснити тим, що учасники піддають свої  ідеї самоцензурі — двічі подумають перед тим, як висловити).

3.Кількість ідей слід заохочувати. Врешті-решт, кількість по­роджує якість. В умовах висування великої кількості ідей учасники мають змогу дати політ уяві.

4. Спонукайте всіх учасників розвивати або змінювати ідеї інших. Об'єднання або зміна раніше висунутих ідей часто спричинює вису­нення нових, що перевершують попередні.

5.Можна повісити такий плакат:

•Кажіть усе, що спаде вам на думку.

•Не обговорюйте і не критикуйте висловлювань інших.

•Можна повторювати ідеї, запропоновані кимось іншим.

•Розширення запропонованої ідеї заохочується.

Для учнів 5-11 класів буде доречним метод «Ажурна    пилка».

  Він дозволяє учням працювати разом, щоби вивчити значну кількість  інформації за короткий відтинок часу, а також заохочує учнів допомагати один одному вчитися, навчаючи.

  Під час роботи за методом "Ажурна пилка» учні повинні бути готовими працювати в різних групах.

  Спершу кожен учень працюватимете в «домашній» групі. Завданням для кожного учня  у домашній групі є аналіз та засвоєння певної порції

8

інформації на такому рівні, щоб він  був здатний чітко і зрозуміло викласти її

з метою навчання інших учнів.

  Потім в іншій групі, яка називається експертною,  такі учні виступатимуть в ролі «експертів» із питання, над яким вони працювали в домашній групі, вчитимуть цій інформації інших та відповідатимуть на їхні питання. У експертній групі учні також повинні отримати інформацію від представників інших груп. Завдання експертної групи — здійснити обмін інформацією.

  У останній частині уроку учні знову повертаються до своєї «домашньої» групи, щоби поділитися тією новою інформацією, яку їм надали учасники та учасниці інших груп. Їхнім завданням тепер буде знов обмінятись інформацією, узагальнити її та виробити спільні рішення разом з учасниками домашньої групи.

Урок  літератури у старших класах доповнить «Суд від свого імені»

 Цей метод дозволить учням отримати уявлення про спрощену процедуру винесення судового рішення та провести рольову гру — судовий процес із мінімальною кількістю учасників від трьох осіб: судді, що слухатиме обидві сторони і винесе остаточне рішення, позивача та відповідача (якщо йтиметься про розгляд кримінальної справи, то учасниками будуть обвинувач та обвинувачений).

  Після того як учитель об'єднав вас у три групи — судді, позивачі та відповідачі, протягом відведеного часу:

судді — знайомляться зі судовою процедурою та готують запитання до обох сторін;

позивачі — обговорюють зміст вступної промови та можливі аргументи;

відповідачі — готують зміст заяви-відповіді та аргументи захисту.

  Після того, як сплине час, відведений учителем, учні об’єднуються в групи по три особи – суддя, позивач, відповідач. Відтепер можна починати судовий розгляд справи у кожній групі за таким порядком:

 Суддя викладає суть справи.

 Заслуховується заява позивача.

 Позивач викладає аргументацію, суддя ставить йому запитання.

 Відповідач викладає аргументи захисту, суддя ставить йому запитання.

 Суддя виносить рішення.

9

"Судді" оголошують свої рішення після об'єднання груп у велике коло.

"Діалог Сократа"

 На сьогоднішній день одним із улюблених моїх методів навчання є "Діалог Сократа", у рамках якого учні самостійно формулюють проблеми суспільного життя та пропонують альтернативні шляхи їх розв'язання. Цей метод покликаний допомогти молодим людям сформувати своє ставлення до важливих юридичних, етичних та соціальних проблем.

Для проведення сократівського діалогу визначаю суспільну проблему — об'єкт обговорення. Найголовніше у запропонованій навчальній моделі — з'ясування позиції учнів. Вона передбачає такі етапи:

-         Ознайомлення із сутністю справи.

-         Визначення завдання.( Вибирається питання для обговорення).

Прийняття позиції.

Дослідження мотивів для визначення позиції. Детальне дослідження та аргументація різних позицій учнів.

Перегляд і утвердження позиції. Відбувається визначення позицій учнів, її підґрунтя; аналізуються аналогічні ситуації.

Перевірка позицій за допомогою фактичного матеріалу, уважне опрацювання фактів.

Допомагають мені в роботі такі запитання:

Чи достатньо обґрунтованою є ваша (твоя) позиція?

Чи доказовими є ваші (твої) аргументи?

Чи доведеним є фактичний матеріал, що використовуєте?

Якими є (будуть) наслідки пропонованих позицій?

При яких обставинах ви (ти) зможете змінити вашу позицію?

 Очікуваний результат: оволодіння учнями навичками визначення суспільних проблем, аналізу питання, визначення позицій на основі цінностей; набуття умінь розв'язувати термінологічні, фактичні та ціннісні суперечності, вести діалог. Така модель сприяє повазі до думки інших людей.

10

Регулярно використовую метод "Снігова куля", коли необхідно, щоб учасники обговорили якесь питання спершу в парах, потім у четвірках, тощо. Важливим для навчання, як викладення, так і вислуховування поглядів, аргументів, характеристики речей, ознайомлення з різними підходами. Переваги методу в тому, що навчає вести переговори і робити вибір. Проте слід пам'ятати, що його використання (багаторазове повторення) буде ефективним тоді, коли проблема цього варта.

Організація роботи:

Задаю учням питання для обговорення, дискусії тощо.

Об'єдую учнів у пари і даю час для обговорення завдання і прийняття узгодженого рішення. Попереджаю, що пари обов'язково мають досягти згоди (консенсусу) щодо відповіді або рішення.

Об'єдную пари в четвірки і вони обговорюють попередньо досягненні рішення щодо поставленої проблеми. Прийняття спільного рішення є обов'язковим.

Щоб добре учні засвоїли матеріал і не відчували ніякого тиску з боку вчителя (бо пояснювати будуть тим, хто слабо засвоїв, як вчитель, так  і однокласники) доречно застосовую «Метод " Карусель»

 Ефективний для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами (групами). Передбачає:

підбір аргументів кожним учасником на задану тему;

вислуховування одним учнем достатньо великої кількості однокласників;

пошук нових аргументів, прикладів для підсилення власної позиції, результатів роботи групи.

Організація роботи:

А) 1. Розставляю стільці для учнів у два кола.

   2. Учні, що сидять у внутрішньому колі, розташовані спиною до центру, а в зовнішньому — обличчям. Таким чином, кожен сидить навпроти іншого, висловлює і вислуховує свої ідеї (аргумент, приклад).

11

  3.Внутрішнє коло нерухоме, а зовнішнє — рухливе: за моїм сигналом  всі його учасники пересуваються на один стілець вправо і виявляються перед

новим партнером, з яким повторюють ту саму процедуру. Мета — пройти все коло, виконуючи поставлене завдання.

Б) При організації роботи в групах, необхідно «пускати по колу» результати роботи кожної групи (заповнений аркуш, створена таблиця, намальований сюжет тощо) для поповнення новими ідеями, поглиблення новим змістом тощо.

  Не менш цікавим є метод "Броунівський рух".

  Метод, який дозволяє кожному учневі виступити у „ролі учителя", передаючи свої знання однокласникам. Використання „Броунівського руху" дає можливість багаторазового повторення одним учнем „своєї частини навчального матеріалу", ознайомлення з іншими і систематизації загальної картини теми.

Організація роботи:

 Кожний учень отримує свій „навчальний блок" з теми (пункт параграфу, текст на окремому листочку, витяг з документу тощо).

 Протягом декількох хвилин учні читають інформацію. Важливим є переконатися, чи розуміють вони прочитане.

  Запропоновую їм почати ходити по класу і знайомити зі своєю інформацією інших однокласників.

 Учень може одночасно спілкуватися тільки з однією особою. Завдання полягає в тому, щоб поділитися своїм фактом і самому отримати інформацію від іншого учня. Протягом відведеного часу треба забезпечити спілкування кожного учня з максимальною кількістю інших для отримання якомога повної інформації з теми.

 Після того, як учні завершать цю вправу, пропоную їм розповісти, відтворити отриману інформацію. Аналізую та узагальнюю отримані ними знання. Відповіді записуємо на дошці.

Одним із креативних методів на моїх урокає є «Маг»

 Учнів класу об'єдную в три команди: "Допитливі", "Кмітливі", "Критики". "Допитливі" ставляють запитання чи завдання за темою заняття або за пройденим матеріалом.

 "Кмітливі" дають відповіді на поставлені запитання або вирішують завдання. "Критики" стежать за регламентом, критикують дії й рішення двох

12

перших груп, пропонують розподіл п'яти наявних балів між трьома командами. Максимальна оцінка: два бали - за запитання, три бали - за відповідь. "Критики" отримують бали, які вони аргументовано віднімуть у двох інших команд. Учитель має право "вето" на справедливе рішення критиків і право присудити додатковий бал за особливо цікаве запитання (завдання) або відповідь (розв'язання). Після кожного туру команди міняються місцями: "допитливі" стають "кмітливими" , "кмітливі" - "критиками" , "критики" - "допитливими". Я  підбиваю підсумки, проставляю бали проти кожного прізвища, аналізую  дії учасників, вказую на допущені помилки, заслуховую міркування учнів.

 Часто використовуючи поетичні хвилинки із написанням власних віршів, зацікавилася методом, що дає змогу креативно підійти до своєї роботи.

«Діаманта»

 Віршована форма з семи рядків, перший і останній з яких, - поняття з протилежним значенням. Цей вид вірша складається за наступною схемою:

1-ий рядок -  тема (1 іменник)

 2 -ий рядок -  означення (2 прикметника) 

 3-ій рядок -  дія (3 дієслова)

 4-ий рядок -  асоціації (4 іменника)

 5-ий рядок -  дія (3 дієслова)

 6-ий рядок -  означення (2 прикметника) 

 7-ий рядок -  тема  (1 іменник)

( Наприклад,  діаманта до образів Прометея та Зевса

 Прометей

 справедливий, добрий

 вчить, допомагає, терпить

 Титан, що протистоїть владі Зевса та дарує людям вогонь

 зневажає,  владарює, карає,

 жорстокий, невблаганний

 Зевс

13

«Метод символічного бачення (або Спіч у малюнках)»

 Символ як глибинний образ реальності, що містить у собі її зміст, може виступати засобом спостереження та пізнання цієї реальності. Метод символічного бачення полягає у відшуканні або побудові учнем зв’язків між об’єктом та його символом. Після з’ясування характеру відносин символу та його об’єкта (наприклад, світло — символ добра, спіраль — символ нескінченності, голуб — символ миру тощо) учитель пропонує учням спостерігати за якимось об’єктом, щоб побачити та зобразити його символ у графічній, знаковій, словесній або іншій формі.

 Використовуючи цей метод, учням можна запропонувати такі завдання:

- намалюйте  предмет , який символізував би твір чи був  би символом літературного героя.

- визначте колір  настрою уривка поезії ;

-намалюйте ілюстрацію до твору, допустивши помилку в зображуваному та запропонуйте своїм товаришам знайти цю помилку;

 Важливе значення має пояснення та тлумачення дітьми створених ними символів.

До вашої уваги не менш цікавий  метод «ІДЕАЛ»

 Відомі психологи Дж.Брендсфорд і Д. Стайн розробили «ідеальний» метод розв'язання проблем. Вони так і назвали його - «ІДЕАЛ» (IDEAL). Кожна буква – це крок, який потрібно зробити, щоб підвищити ймовірність виходу з важкої ситуації.

 Цей метод використовують при роботі з текстами, які містять певну проблему. Робота з використанням стратегії «ІДЕАЛ» може займати більше часу, ніж один урок, до неї можна повертатися протягом вивчення теми (листи з проміжними результатами можуть досить довго знаходитися на стінах класу). Його можна використовувати при одночасному вирішенні будь-яких повсякденних навчальних і позаурочних проблем.

Завдяки йому учні вчаться краще формулювати проблему, впевненіше почуваються у пошуку варіантів розв'язання життєвих труднощів, звикають до безоціночного  обговорення різних варіантів рішення

Метод «ПРЕС»

  Цей метод допомагає навчитися знаходити вагомі аргументи і формулювати свою думку відносно спірного питання; розбиратися у своїх ідеях, а також -  формулювати їх у вигляді чіткої  та логічної структури. Стратегія може бути використана на будь-якому етапі уроку.

14

Етапи методу:

- Висловлюємо свою думку: «Я вважаю…»

-  Пояснюємо причину такої точки зору: «Тому що…»

-  Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції: «…Наприклад…»  

- Узагальнюємо, формулюємо висновки: «Отже…», «Таким чином…»

Для уроків мови доцільно застосовувати «Словниковий куб»

  Метод для проведення словникової роботи  як випереджуюче індивідуальне або групове завдання для кращого розуміння нових слів, понять у шести площинах: 1) значення слова; 2) походження;   3) спільнокореневі слова; 4) сполучення зі словом; 5) синоніми, антоніми, омоніми; 6) афоризми або прислів’я зі словом.

Наприклад:

 1)Лексичне значення слова.  Щастя - це стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення й безмежної радості; фортуна, талан, доля; втіха, приємність; благословенність. 

 2)Походження слова. Щастя - це слово праслов’янське, воно зберігається зараз  у східнослов’янських та західнослов’янських мовах. Наука свідчить, що спочатку у слова щастя був префікс  съ, який колись, вірогідно, мав  значення "хороший, гарний”, і корінь част, той самий, що в словах частина, частка, частувати. Отже, щастя – це "хороша частина”.

 3)Спільнокореневі слова. Щасливий, ощасливити.

 4)Сполучення слів: Радіти щастю, діставати задоволення від щастя, заздрити щастю, бачити щастя, відчувати щастя, щастя жити, щастя працювати, щастя кохати, гормони щастя

 5)Синоніми, антоніми, омоніми - благодать, блаженство, рай, раювання, гаразд, успіх, нещастя. 

 6)Афоризми або прислів’я  з даним словом.

 «Прагнення до щастя — це прагнення прагнень» Л.Фейєрбах.

 «Людина, яка думає тільки про себе і шукає в усьому свою вигоду, не може бути щасливою» Сенека.

 «Найпрекрасніші і в той же час найщасливіші люди ті, хто прожив своє життя, піклуючись про щастя інших». В.Сухомлинський

15

 «Найщасливіша людина та, яка дає щастя найбільшій кількості людей» Дідро.

 Нещодавно мене зацікавив метод «РОМАШКА  БЛУМА».

Бенджамін Блум відомий  як автор багатьох оригінальних прийомів педагогічної техніки.  Значну увагу приділяв  вивченню проблем розвитку таланту.

§  Прості запитання (фактичні) – вимагають знання фактичного матеріалу, тобто орієнтовані на роботу пам’яті.

§  Уточнюючі запитання – «наскільки я зрозумів….», «чи правильно я Вас зрозумів, що…»

§  Інтерпретуючі запитання (пояснюючі) – підштовхуючи учнів  до інтерпретації, ми  навчаємо їх навичок усвідомлення причин різних вчинків чи думок (чому?)

§  Оцінювальні запитання (порівняння) – необхідно використати, коли ви чуєте, що хтось із учнів висловлює сусіду по парті своє незадоволення чи задоволення від того, що відбулося на уроці.

§  Творчі запитання (прогноз) – «Як ви думаєте, що відбудеться далі…?»

§  Практичні запитання – «Як ми можемо…?» «Як  би ви вчинили ..?»

У класах, де є діти із неординарним баченням проблем, використовую  метод «Займи позицію»

Мета: демонстрація розмаїття поглядів на проблему, усвідомлення можливості протилежних позицій щодо її вирішення.

Як організувати роботу:

1.      Пропоную тему, і потрібно висловити думку з приводу неї.

2.   Вибір плаката («так» «ні» «не знаю»), який відповідає позиції даного учня.

3.      Обґрунтування своєї позиції.

4.      Уважне вислуховування аргументів інших учнів.

5.      Якщо після обговорення дискусійного питання позиція змінюється, то слід перейти до іншого плаката і пояснити причину зміни своєї позиції.

16

 Наступний метод, який застосовую у роботі – це «Кубування».

Мета: розвивати аналітико-синтетичне мислення, вдосконалювати вміння чітко і конкретно висловлювати власну думку щодо поставленого завдання. Цю методику можна застосувати як у групах, так і в парах. Завдання написані на сторонах куба.

Як організувати роботу:

1.      Назвіть, опишіть….

2.      Порівняйте…

3.      Висловіть своє ставлення…

4.      Аргументи «за» і «проти».

5.      Застосуйте.

6.      Встановити асоціації  .        

Змушує творчо підійти до поставленого питання на уроках літератури «Карта персонажів».

Метод порівняння героїв.

 Учні записують ім’я героїв у колах, у трикутниках – їх  характеристику,   а в прямокутниках наводять докази за текстом розповіді , що підтверджують ці характеристики.

 Після виконаної роботи прошу  учнів написати своє припущення,як повівся би кожен із цих двох персонажів в одній із

 цих ситуацій:

а) ці персонажі заблукали в лісі;

б) вони знайшли   дорогого собаку,    що загубився;

в) вони потрапили під дощ, а в них одна парасолька.

Раджу звернутися до креативу, застосувавши «МЕНТАЛЬНІ  КАРТИ»

(або «Карти розуму», «Інтелект-карти)

17

§  Для створення карти потрібні листки паперу формату А4 чи А3.

§  При створенні карти краще використовувати кольорові олівці або фломастери.

§  Спочатку необхідно виділити  тему, проблему чи предмет для відображення в центрі карти.

§  Від центрального відображення проводяться лінії (гілочки) до основних ідей,які розкривають значення центрального зображення чи слова.

§  Лінії від слів,  які розкривають головну ідею, повинні бути  тоншими.

§  Необхідно широко використовувати малюнки для забезпечення кращого розкриття  думок.

 Сьогодні набула широкого звучання ще одна технологія – це фрейм.

Фрейм (англ. рамка, основа, скелет) – це мінімальний опис певного явища, факту чи об’єкта, що володіє властивістю, завдяки якій вилучення з цього опису будь-якої складової приводить до того, що це явища, факт або об’єкт перестають правильно класифікувати , рамочна структура ключової ідеї навчального матеріалу, яку можна «накласти» на більшість тем і розділів, виражену в графічній формі .

Безперечною перевагою фреймів є те, що вони мають високу ємність, легко використовуються під час проблемного навчання, передбачають самостійну роботу учнів, що в сучасних умовах розвитку освіти є достатньо актуальним.

Зрозуміло, що інформація під час складання фреймів подається не в “чистому вигляді”, а схематично, компактно згорнуто в  певну логічну послідовність  - структуру, модель. Тому складністю фреймового підходу є необхідність високого рівня розуміння, узагальнення тексту і вміння передавати його зміст стисло, логічно, інформативно.

Водночас постійне залучення учнів до створення фреймів дає змогу розвинути низку загальнонавчальних умінь, а саме :

18

·              удосконалити загальнонавчальні вміння учнів, такі як: аналіз, конкретизування, синтез, узагальнення, виділення головного, що забезпечує вдосконалення стратегічної компетенції учня;

·              пояснити сутність ключових понять теми;

·              здійснити компресію вихідного тексту;

·              структурувати, упорядкувати і систематизувати знання, збільшити обсяг пам’яті, швидкість запам’ятовування .

Водночас важливо розуміти, що однією з умов доцільного використання фрейму на уроках є дотримання єдності зовнішньої і внутрішньої форм структури фрейму. Так,  зовнішня форма – це сукупність структурних елементів фрейму, а внутрішня – це змістове наповнення, тобто все те, що мають осмислити і зрозуміти учні у процесі опрацювання навчальної інформації, згорнутої у такий спосіб (знаків, символів, графічних зображень, засобів мовленнєвого подання навчальної інформації тощо)

Використання фреймів під час вивчення мови передбачає дотримання певної послідовності:

1.     Вибудувати каркас змісту певного навчального матеріалу, розділивши його на певні сектори.

2.     Визначитися з фокусом – темою, яка актуалізується в центрі каркасу.

3.     Продумати назви слотів. Наприклад, щодо вивчення розділу «Морфологія» можна виділити такі блоки: визначення, лексичні ознаки, граматичні ознаки, синтаксична роль, правопис.

4.     Здійснити вербальне наповнення фреймових структур.

5.     Такий фрейм є візуалізацією, яка дає змогу розгортати відповідь за певним сценарієм, кроки якого визначаються назвами слотів.

 Варіанти побудови фреймів залежать від теми, її інтерпретації вчителем. Тому варто експериментувати з формою представлення матеріалу для створення ефекту новизни, відкриття, що, на нашу думку, підвищить

19

інтерес до здобуття знань.

Водночас вчителеві варто не лише самому створювати фрейми, інтерпретуючи навчальний матеріал, але й спонукати до цього учнів, що буде формувати загальнонавчальні вміння, необхідні сучасній людині для «навчання протягом життя».  Як варіант, можна запропонувати учням тему і назву слотів для самостійного заповнення з використанням  різних джерел інформації.

Зразок фрейму для самостійної роботи учнів.

Пропоную ще низку завдань, якими можна дати учням для урізноманітнення роботи з фреймами.

·              Придумати назви слотів до певної теми (певною мірою, це є очікувані результати розумової діяльності).

·              Заповнити слоти, використовуючи основні і допоміжні матеріали.

·              Придумати асоціативні малюнки до певної теми.

·              Створити власний словничок скорочень до певної теми, використати під час складання фрейму.

·              Дібрати приклади до сформульованих фактів.

·              Запропонувати своє бачення способу фреймового представлення теми.

·              Використовуючи фрейм, створити під час роботи в групі повідомлення,  яке стосувалося б різних адресатів (1 група – для дикторів ТБ; 2 – для учнів; 3 – для іноземних туристів…).

·              Обгрунтувати власну позицію щодо означеної проблеми;

·              Поставити проблемні питання учневі, який доповідає.

·              Визначити цінність опрацьованої інформації для власного розвитку.

 Цікавою «знахідкою» на уроках української літератури вважаю буктрейлери.  Готуючись до уроку літератури ми часто задумуємося, як уникнути одноманітності, як реалізувати ключовий принцип успішності, за якого кожен учень зможе знайти для себе ту сферу діяльності,

                                                   20

яка імпонує найбільше і в якій можна якнайкраще проявити творчі здібності?

 Ми звикли до традиційних способів зацікавлення книгою: книжкові виставки, переказ сюжету, тощо. Сьогодні в інтернет-просторі дедалі більшої популярності набувають буктрейлери (BookTrailer) – ролики, що створюють візуальний образ книги. Буктрейлер (від англ. book — книга, англ. trailer — тягач, причіп) — короткий відеоролик за мотивами книги, кліп по книзі .       Метою створення буктрейлера є спонукання до прочитання книги. Його особливістю є те, що розповідь про книгу подається в образній, інтригуючій формі. Ще кілька років тому їх використовували виключно для рекламних цілей, однак із часом такі міні-фільми набули ширшого значення. Нині в буктрейлерах виробилася своя унікальна кіномова, що розкриває нові, часом несподівані, якості книжки.

Перші промо-ролики з’явилися в 2002 році у США, коли видавці побачили необхідність у додаткових засобах реклами книжок. Сьогодні буктрейлер став цікавим інструментом у руках учителя літератури .

Буктрейлери можуть бути:

– розповідні (фактографічні) – презентують основу сюжету твору. Їх завдання  подібно до анотації, через музику та ілюстрації, ознайомити читача з основами сюжету, щоб після перегляду ролика потенційний читач захотів дізнатися, з чого історія починається й чим завершується. Зазвичай саме за “сюжетним” і розповідним принципом побудовано більшість кінотрейлерів;

– атмосферні (емоційно-чуттєві) – передають основний настрій книги та очікувані читацькі емоції. Ілюстративний або відеоряд покликані передати читачам настрій та емоції героїв;

– концептуальні (ідейні) – транслюють ключові ідеї й загальну змістову спрямованість тексту. Вони засновані на рекламі незвичайної ідеї твору, на світогляді автора й цікавих думках, які він хоче донести до читача, на змістовому навантаженні книги.

Учителю літератури слід пам’ятати, що психологічний вплив буктрейлера на користувача є надзвичайно глибоким та різнобічним. За специфікою сприйняття існують такі види буктрейлерів: цікаві (несподівані, незвичайні), нейтральні (очікувані), нав'язливі (вольові, спонукальні).

Також вирізняють види буктрейлера за формою: ролик з акторською грою, комп'ютерна графіка або мультиплікація, колаж. Незважаючи на те, що буктрейлер є самостійним твором, автори використовують як запозичені

21

матеріали так і авторські.

Чим може бути корисний буктрейлер для вчителя української літератури?

·         Буктрейлер дозволяє у цікавій та динамічній формі розповісти потенційному читачеві про твір  літератури.

·         Поруч із традиційними засобами реклами – статтями-анонсами чи анотаціями у друкованих виданнях, буктрейлер – новий засіб, який дозволяє створити повноцінну рекламу в даному випадку на уроці для учнів.

·         Якісно виготовлений буктрейлер спонукає учня  прочитати книгу, формує інтерес як до самої книги, так і до автора, теми  чи проблеми.

Яка користь від буктрейлера для учня?

·         Можна дізнатися про цікаві книжкові новинки, при цьому економлячи час на читання оглядових статей чи анотацій.

·         Якщо дуже сподобалася якась книга, можна створити власний відгук-буктрейлер і, таким чином, в оригінальний спосіб поділитися враженнями з іншими читачами.

– Можна спробувати себе в ролі  режисера, художника-мультиплікатора тощо.

Поряд із даними методами та технологіями слід згадати фанфіки, які вже полюбилися нашим вихованцям.

Фанфік, або фенфік (від англ.fan – шанувальник і fiction – художня література), — текст, у якому використано ідеї, сюжет або (та) персонажі оригінального твору (здебільшого літературного або кінематографічного).

На сьогоднішній день розроблені ряд рекомендацій, як писати фанфік. Ось деякі із них:

1.     Вирішіть, з якого твору ви хочете створити фанфік, виберіть головних персонажів, уявіть загальний сюжет і настрій фанфік. Чи хочете ви написати гумористичну розповідь або ваш твір буде оповідати про трагічну смерть героя? Вам краще визначитися з цим заздалегідь і неухильно слідувати обраному настрою. Якщо вам захочеться придумати комічний щасливий кінець після романтичного фіка, в якому головний персонаж трагічно помер в бою, можливо, ви і відновите свою душевну рівновагу, але читачеві такий хід здасться недоречним.     

2.     Розпишіть сюжет по пунктам. А потім розпишіть за  підпунктами кожен пункт.

22

3.     Важливо, щоб ви чітко уявляли, куди і в який час відправиться ваш герой, в кого закохається, з ким стане ворогами, який артефакт знайде і де втратить свій мобільний телефон. Інакше вам не уникнути неузгодженостей і втрачених дрібниць.     

4.     Позначте для себе головні риси характеру узятих вами персонажів. Часом на догоду сюжету автори міняють їх до невпізнання. Якщо характер персонажа ніяк не вкладається в сюжетну лінію, міняйте сюжет, а не героя.    

5.       Є два способи створення фанфіку. Одні автори пишуть, дочекавшись натхнення, придумуючи з  голови в довільному порядку, потім вичитуючи, переставляючи місцями і створюючи цілісний твір. Інші пишуть «конспект» фанфіка, поступово наповнюючи його деталями. Виберіть спосіб, який вам ближче.        

     Уроки, присвячені написанню фанфіків, мають проводитись у старших класах, коли в учнів буде практика написання творів-роздумів, есе, рецензій, літературно-критичних статей. 

Наступним кроком є творча робота над створенням власних фанфіків учнями. Радимо проводити основну роботу на уроці. Домашнім завданням може стати завершення та  редагування власного твору, адже за сорок п’ять хвилин важко створити дійсно художній твір.  Як і при написанні будь-якої творчої роботи, робота над фанфіком має проводитись при дотриманні вимог до логічної структури викладу. Це насамперед означає, що тема повинна бути розкрита чітко, аргументовано, глибоко, окремі частини твору повинні бути пов’язані між собою, переходи від однієї думки до іншої послідовні і переконливі. Учні можуть самі обрати жанр, в якому буде створено фанфік: це може бути невелике оповідання, лист, есе, нарис, вірш. Головне, про що мають пам’ятати старшокласники, що фанфік — це творча інтерпретація художнього тексту на дещо іншому рівні читацької свідомості.

Отже, робота з фанфіком є унікальним засобом розширення читацької свідомості учнів, що є необхідною умовою для досягнення основної мети літературної освіти – виховання творчого читача із самостійним критичним мисленням, формування гуманістичного світогляду, загальної культури, естетичних смаків особистості.

У роботі «відкрила» для себе гештальт-технології. Що дозволяють глибше проникнути у психологію дитини, зрозуміти її внутрішній світ.

23

Гештальт підхід сприяє встановленню справжнього контакту між людьми, розвитку творчого пристосування кожної унікальної людини до навколишнього середовища.

 Він впливає не тільки на прояснення причин наших труднощів, а й на дослідження нових шляхів їх вирішення.

І завдяки цьому людина не просто відповідає на запитання: «Чому це в мене так відбувається?», а віддає перевагу мобілізуючому питанню: «Як я можу це змінити?»

Шляхом до Серця учня є чисте Серце вчителя! І нехай кожен педагог скаже:

Я — Вчитель.

Я — Любов і Відданість, Віра і Терпіння.

Я — Радість і Співрадість, Страждання і Співстраждання.

Я — Істина і Серце, Совість і Благородство.

Я — Той, хто Шукає і Дарує, Вбогий і Багатий.

Я — Вчитель і Учень, Вихователь і Вихованець.

Я — Той, хто Прокладає Шлях, і Художник Життя.

Я — Захисток Дитинства і Колиска Людства.

Я — Посмішка Майбутнього і Факел Сущого.

Я — Вчитель від Бога і Співробітник у Бога.

Молюсь тобі, серце моє, дай мудрості осягати моменти істини в житті дітей!

  Отже, сучасне викладання української мови та літератури вимагає від мене як учителя-словесника пошуків, постійного оновлення і творчого використання в практичній роботі різних методичних прийомів навчання, що сприятиме можливості побачити зворотній зв'язок від дітей, вміння ними застосовувати знання в різних життєвих ситуаціях.

24