Святкова лінійка до Дня мови

Урок української літератури у 9 класі з мультимедійною підтримкою

Тема: І. П. Котляревський. Національний колорит, гумор, образи поеми «Енеїда»

Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художній зміст, значення поеми «Енеїда» для розвитку нової української літератури, української мови; розвивати навички виразного читання, аналізу ліро-епічних творів, висловлення власної думки щодо прочитаного; виховувати почуття патріотизму, національної самосвідомості, пошани до духовних надбань нашого народу, почуття гумору.

Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до поеми «Енеїда», книжкова виставка різних видань твору.

Теорія літератури: бурлескно-травестійна поема

ХІД УРОКУ :

I.                  Забезпеченя емоційної готовності школярів.

Під звуки бандури дівчина в українському вбранні частує гостей-вчителів хлібом-сіллю.

Вступне слово вчителя.

«…Поема Котляревського — самобутній і глибоко національний твір, де стародавніх троянців і латинян переодягнено в жупани й кобеняки українського козацтва XVIII ст., в каптани й мундири тодішнього чиновництва, у підрясники й ряси «хаптурного роду»,.. де широким пензлем змальовано побут тогочасного панства, що замінило собою Верґілієвих олімпійців»,— писав Максим Рильський. Ця поема настільки колоритна, що її люблять читати і в наші дні. У чому секрет популярності твору, яким чином ідеї наших пращурів не застаріли, залишилися актуальними, ми спробуємо розібратися на сьогоднішньому уроці.

А зараз  - зустрічайте нашого гостя. Сам Еней бажає нам щось сказати!

Рольова гра. ( учень у образі Енея розповідає уривок із поеми).

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Літературний диктант.

(Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал; перевіряється в парах під керівництвом учителя.)

1) 1798 рік — це рік. (виходу «Енеїди»)

2) Який жанр «Енеїди»? (Бурлескно-травестійна поема.)

3) Чий сюжет наслідував Котляревський? (Верґілія.)

4) Що лежить в основі твору? (Народне життя українців XVIII ст.)

5) Яке завдання дали Енеєві боги? (Заснувати Рим.)

6) Хто з богів захищав Енея, а хто йому перешкоджав? (Венера — його мати — допомагала, Юнона шкодила.)

7) Які цілком оригінальні сцени є в 3-й частині поеми? (Сцени раю та пекла.)

8) Що таке бурлеск? (Змалювання в жартівливому, знижувальному тоні.)

9) Що таке травестія? (Переодягання, перенесення в інші історичні умови.)

10) Якою мовою написаний твір? (Живою, розмовною українською мовою.)

11) Як Котляревський характеризує богів, що живуть на Олімпі? (У негативному плані — пияки, пліткарі, інтригани, нероби.)

12) Зі скількох частин складається поема і скільки років писалася? (Із шести частин; 30 років.)

ІII. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

1.     Сьогодні ми з вами далі будемо мандрувати сторінками славної «Енеїди», а для початку я вам презентую буктрейлер,створений для нас фахівцями, який надалі ми будемо вчитися робити самі. Зверніть увагу на дошку:

Буктрейлер – це мультимедійна реклама книжки.

(Перегляд відео)

2. Складання «сюжетного ланцюжка» перших трьох частин «Енеїди».

3. Завдання учням пошуково-дослідницького характеру.

• Із першої строфи I частини «Енеїди» випишіть усі художні засоби, зробіть висновок.

(Моторний, проворний, зле завзятіший — епітети; парубок моторний — інверсія; тягу дав, п’ятами накивав — фразеологізми; зробили з неї скирту гною — метафора; як гиря — порівняння; гною, ланців — знижена лексика. Висновок: автор уживає багато різноманітних виражально-зображальних, емоційно забарвлених художніх засобів; серед них — гумористичні, знижена лексика.)

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1.Випереджаюче завдання.

Ви досліджували український побут за текстом «Енеїди». Прошу до слова учнів.

Обряди. Еней поминає свого батька Анхіза («сороковини»). Загиблого Паланта жінки обмили, вдягли в нове вбрання, «запхнули за щоку п’ятак». Мимохідь сказано й про один з моментів весільного обряду: у Латина все було приготовлено до прийому сватів — рушники і «всяка всячина», «що на сватання давали».

Звичаї. Так, ідучи в гостину, люди підносили господарям хліб і сіль. (Юнона — Еолові, посли Енея — Латину). Еней гостинному Ацесту «за хліб подякував, за сіль». При зустрічі герої, навіть незнайомі, «віддають поклон», Лавінія після смерті матері вбралася в чорний одяг.

Ворожіння. Ворожили на теплих нутрощах забитого бика, на бобах і воді, підслухуванням під вікном тощо. Докладно розповідається, як у пеклі моторне дівча ворожить Енеєві на парі з киплячого горщика, в який закладено всілякі трави та гніздо ремеза.

Народна медицина. І. Котляревський вибирає сміховинні способи. Наляканого морською бурею Енея, за словами Венери, «насилу баби одшептали». Сівілла вміє «трясцю відганяти», «завушниці пошептати», «волос ізігнати», «переполохи виливати». Пораненого Енея «Япид, цирульник лазаретний» лікує у свій спосіб: прикладає «припарки к тілу… і шевську смолу», щоб із сідниці героя вийшла стріла.

Повір’я. У пеклі мучилися жінки, які «в комин літали», «їздили на упирях», «дощ продавали». За народним повір’ям, нечиста сила, з’явившись уночі, зникає на світанку. Картина пекла цілком побудована на народних повір’ях.

Фольклор — важлива частина духовного життя нації. Крім численних прислів’їв і приказок у поемі названо пісні різних жанрів (історичні, козацькі, побутові, до танцю), а також фольклорні образи — персонажі та предмети (кобиляча голова, мавки, упирі, зцілюща вода, скатерть-самобранка, чоботи-скороходи тощо). Сівілла своїм зовнішнім виглядом, поведінкою, ворожбитськими вміннями близька до казкової Баби-Яги; автор часом так її і називає.

Імена героїв, географічні назви. Українські імена змішуються з античними, деякі з останніх «українізуються».Еней — Енеєчко, Анхизович, Анхизенко; Лавінія — Лавіса, Лавісонька; Евріал — Еврусь тощо. Поряд з назвами місцевостей і поселень Стародавніх Греції та Риму згадуються й українські.

Українська кухня здобула доброї слави в усьому світі. У «Енеїді» названо близько ста страв і напоїв — більше, ніж у спеціальній праці П. Маркевича «Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян» (1860).

Предмети побуту. Чоловіче, жіноче й дівоче вбрання, речі хатнього вжитку, господарський реманент.

Розваги. У різних місцях тексту названо двадцять народних ігор («у свинки», «у Панаса», «в тісної баби», «в горидуба» тощо) і майже стільки ж танців (горлиця, дуб, санжарівка, гопак, трепак, гайдук та ін.). Для сучасного читача «Енеїда» може стати добрим посібником з народознавства.

Історичний колорит твору.

У поемі описуються не події римської історії, а минуле і сучасна авторові дійсність. Найперше історичний колорит виявляється в зображенні мандрівок запорожців-троянців після зруйнування Січі, структури козацького війська, його озброєння. Згадуються часи Сагайдачного, Дорошенка, Залізняка, епізоди з історії козацтва. Автор зі щирим захопленням і сердечним щемом описує могутність і красу колишнього козацького війська («Так вічній пам’яті бувало…»). Відчуття старожитності в читача викликає і розповідь про різні події, що відбувалися в минулому: війна зі шведами, землетрус у першій половині ХVІІІ ст., страшні напади сарани, набори пікінерів тощо.

Писати правду про одну з найхарактерніших ознак того часу — кріпацтво — було суворо заборонено, а тому в «Енеїді» знаходимо лише окремі натяки на це соціальне зло. Пророкуючи Енеєві великі багатства і владу, Зевс зазначає, що троянський герой «на панщину весь світ погонить». Пани в пеклі терпіли муки за те, що «людям льготи не давали і ставили їх за скотів». Юнона обіцяла Еолові подарувати «дівку чорнобриву», тобто кріпачку. На випадки закріпачення поміщиками вільних людей натякає автор, малюючи злих чарівниць з острова Цірцеї, які обертали людей на тварин.Із позицій просвітителя-гуманіста І. Котляревський засуджує будь-яке пригнічення людини людиною.

Мова поеми.

Долаючи рамки запозиченого сюжету, переборюючи традиції травестійного, бурлескного жанру та штучної книжної мови, її «високий» стиль,  І. Котляревський силою таланту й знанням життя народу та фольклору створив оригінальний реалістичний твір — і в цьому найбільше, епохальне, неперехідне значення поеми — праматері нової української літератури.

2. Виразне читання уривків з «Енеїди»

Учні читають ІV—VІ частини поеми; особливо: Еней на березі Тібру — V, 1-10, оплакування вбитих — VI, 89-95.)

3. Словникова робота за питаннями учнів, обмін враженнями щодо прочитанного.

4. Евристична бесіда.

— Як змінився тон розповіді? Чому? (Став героїчним, уславлює подвиги козаків.)

— Які нові герої, хоч і епізодичні привертають увагу? Чим? (Низ та Евріал.)

— Яким виступає в останніх частинах твору Еней? (Як бувалий, сміливий воїн, а не гультяй.)

— Як, на ваш погляд, ставляться до проблеми війни герої та сам автор? (Герої — як до справи честі; автор — засуджує.

5.   Гра «Відгадайка». 
А) Кожна група учнів придумує 5 загадок на певну задану вчителем тематику.
1 група – про головних персонажів твору.
2 група – про згадувані у творі традиції.
3 група – про згадувані у творі напої та страви.
4 група – про згадувані у творі предмети одягу.
Наприклад:
Група 1. «Розумна пані і моторна, 
Трудяща, дуже працьовита,
Весела, гарна, сановита,
Бідняжка – що була вдова…» (Дідона)
«Дочка була зальотна птиця
І ззаду, спереду, кругом,
Червона, свіжа, як кислиця,
І все ходила павичом.
Дородна, росла і красива,
Приступна, добра, не спесива,
Гнучка, юрлива, молода…» (Лавінія)
«І Римськії поставить стіни,
В них буде жити, як в раю;
Великі зробить переміни
Во всім окружнім там краю;
Там буде жить та поживати» (Еней)
Група 2. Це одна з форм осінньо-зимових вечірніх розваг, що відбувались у хаті, оповідали казки, танцювали, поєднуючи дозвілля з роботою. (Вечорниці)
З цими продуктами зазвичай зустрічали бажаних гостей, щоб показати свою дружелюбність та привітність.(Зустрічали з хлібом-сіллю, підносили хліб-сіль на рушникові)
Народна гра, яка нагадує цілу театралізовану виставу, головними дійовими особами цієї гри є «Матка», «Красна дівиця» і «Ворон». (Гра у ворона)
Вгадування з різних ознак майбутнього; дуже популярне в українських старовинних звичаях і сьогодні.(Ворожіння)
Величальні обрядові пісні зимового циклу, які походять з глибокої давнини. Вони приурочені до одного з найбільших релігійних свят — Різдва Христового. (Колядки)
Група 3. Міцний напій, що готувався з сушених яблук, груш, слив, родзинок, вишень, інжиру, заливався горілкою з медом та стручковим перцем. «Варився» у теплій пічі протягом 12 годин. Був у великій пошані і в запорізьких козаків. (Варенуха)
З житнього, рідше пшеничного борошна тонкого помелу робили круглу паляницю. Потім, вмочивши ложку в олію, надрізали її по краю, як квітку. Одержані «пелюстки» витягували до середини і притискали ложкою. Як називають таку страву? («Книші»).

Шматочки дріжджового тіста, які смажили на олії, як зараз би сказали, у фритюрі. Щось подібне до ще відомих тепер вергунів, які, щоправда, роблять і з простого тіста на яйці та сироватці. («Сластьони»)
Ці млинці були замінниками хліба. Дріжджове тісто розмішували, як для оладок, а потім смажили великі на всю сковороду коржі. Їли їх зі шкварками, молоком, кисломолочними продуктами. («Стовпці»)
Страва, подібна до холодцю, приготована з солоної риби. (Просілне)
Група 4. Різновид головного жіночого убору. У Котляревського в «Енеїді» носила Юнона. (Кибалка).
Старовинна назва жіночого корсету. (Шнурівка)
Діалектна назва сережок. (Ковтки)
Традиційний жіночий одяг нижньої половини тіла. незшитий чотирикутний шмат грубої неваляної вовняної тканини, з зав'язками на верхніх кутах. (Запаска).
Найстарша й найпоширеніша з жіночих нашийних прикрас на всій території України. (Намисто).

V. Закріплення знань, умінь та навичок

Завдання учням.

• Оберіть із запропонованих і вставте пропущені слова в уривки з вірша Т. Шевченка «На вічну пам’ять Котляревському».

Будеш, …, панувати

Поки … люди;

Поки сонце з неба …,

Тебе не забудуть!

(дядьку, товаришу, батьку, брате; живуть, думають, боряться, сміються; сходить, сяє, лунає, сміється)

VI. Підбиття підсумків уроку

1. Гра «Кажи мені - так чи ні».

- І.П.Котляревський – родоначальник нової української літератури. (Так)

- Двадцять років він працював над славнозвісною «Енеїдою». (Ні)

- Поміщик Парпура за відома автора видав друком перші частини «Енеїди». (Ні)

- Бурлеск – різновид комічної творчості. (Так)

- Травестія – художній твір гумористичного характеру. (Ні)

- «Енеїда» за своїм характером і природою значно відрізняється від поеми Вергілія. (Так)

2.     Інтерактивна вправа «Мікрофон».

• Продовжіть речення:

«Тепер мені зрозуміло, чому…»

«Мені сподобалося…»

«Мене здивувало…»

VII. Домашнє завдання

Прочитати «Наталку Полтавку», спробувати створити презентацію до поеми «Енеїда», або буктрейлер до «Наталки Полтавки».

Особистісно-зорієнтований урок української літератури у 6 класі

Особистісно-зорієнтований урок української літератури у 6 класі

Тема: Характеристика образів Сергія та Митька. Допитливість, винахідливість хлопчиків

Мета: охарактеризувати образи Сергія та Митька у творі, пояснити їхню роль у розкритті ідейного змісту повісті; розвивати творчу уяву школярів, логічне мислення, пам`ять, увагу, спостережливість, уміння грамотно і послідовно висловлювати власні думки, судження; прищеплювати почуття любові до рідного краю; виховувати позитивні риси на прикладі  головних героїв твору.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: комп`ютерна презентація про динозаврів, фонозапис голосів птахів, картки з фреймовими структурами, учнівські ілюстрації, підручник.

Методи, прийоми і форми роботи: бесіда, діалог, робота в парах, комплімент, заповнення слотів, «Займи позицію», асоціативний кущ, вікторина, «Валіза- м`ясорубка- корзина».

Навчальні цілі:

Учні знатимуть: що таке фрейм, слот.

Учні вмітимуть: створювати характеристику рис персонажів, коментувати вчинки героїв, зіставляти, порівнювати власні вчинки з вчинками героїв твору.

Ключові компетентності: комунікативна, креативна, читацька, загально навчальна та предметна.

Хід уроку:

І. Забезпечення емоційної готовності.

Вчитель: (під фонозапис голосів птахів)

Я всміхаюся сонечку,

Здрастуй, золоте!

Я всміхаюся квіточці,

Хай вона росте!

Я всміхаюся дощику!

Лийся, мов з відра!

Друзям усміхаюся!

Зичу їм добра!

-         Діти, у вас на партах є листочки з компліментами від мене. Озвучте і посміхніться!

ІІ. Актуалізація суб`єктивного досвіду й опорних знань.

1.     Бесіда-діалог.

-         А від чого залежить наш настрій? (стан здоров`я, погода, стосунки).

-         А вплине на настрій вивчений чи невивчений урок?

-         Сподіваюся ви добре засвоїли зміст твору Я. Стельмаха «Митькозавр з Юрківки».

2.     Робота зі змістом твору.

2.1.Повторення змісту за опорними словами.

Почну я: « Коли ми склали іспити і 5 рік навчання нарешті скінчився, на збори, присвячені цій знаменній події, прийшла вчителька ботаніки та зоології Ірина Семенівна…»

Продовжуйте, будь ласка:

Колекція комах

Дорога, мандрівка

Майбутній майстер спорту

Бабуся

Химера лісового озера

Сліди на піску

Великий зоолог

Операція «Курка»

Таємницю розкрито

Учитель: «Ось-ось уже мав спалахнути обрій там, де сходить сонце. Я крокував поруч з Митьком  і думав: «Як здорово минув у нас цей місяць.»

2.2.Метод «Займи позицію»

Діти, як ви вважаєте, Сергій та Митько позитивні чи негативні герої?

Висновок: це звичайні діти, які мають свої позитивні риси. Але їхні вчинки не завжди обдумані.

ІІІ. Цілевизначення.

1. Запис дати, виду роботи, теми уроку.

2. Визначення цілей колективної та власної діяльності.

- Колективно спробуємо визначити завдання уроку (що таке фрейм(рамка)), слот (отвір, проріз), удосконалимо вміння планувати свою діяльність, заповнимо слоти, презентуємо їх, вчитимемося оцінювати свою роботу).

3.Робота з фреймовами структурами.

- Перед вами накреслені слоти. Що це означає? (прочитати на аркуші).

Отже, протягом уроку ми будемо наповнювати слоти матеріалом.

ІV. Опрацювання навчального матеріалу.

1.Робота з підручником.

- Що зробимо спершу?(Опрацювання пам`ятки «Послідовність характеристики літературного героя» ( ст.236) ( 1 слот).

2.Робота над характеристикою образів в парах.

2.1. Бесіда.

- Як звати хлопців-шестикласників?

-Вони головні чи другорядні? ( 2 слот).

2.2. Робота над портретом.

- Чи є чіткі портрети головних героїв у творі? Чому? ( Автор не дає докладного опису хлопців, бо їхня зовнішність звичайна, а головне – події та внутрішні якості героїв). ( 3 слот).

2.3. Риси вдачі.

- Давайте пригадаємо комічні епізоди повісті. Чи можна хлопців обдурити?

(приклад).

-Що вони робили, щоб довести існування химери? (вивчали літературу).

-Чи було цікаво дітям досліджувати походження чудовиська? Про що це свідчить?

-Що було б винагородою, якби справді Сергій та Митько зробили винахід?(здобули б славу).

-Яким чином з`совували, хто живе у озері?(проявили кмітливість і винахідливість).

-Що вони зробили, коли побачили у озері химеру?

-Ким вона виявилася?

-На які риси головних героїв вказує останній розділ твору? (розсудливість та мужність).

Риси вдачі хлопців ( 4 слот):

А) довірливість, наполегливість;

Б) допитливість, мрія про славу;

В) кмітливість, винахідливість;

Г) розсудливість, мужність.

3. Асоціативний кущ « Справжній друг».

- Вам сподобалося, якими друзями були Митько та Сергій?

- А чи можна назвати справжнім другом Василя Троша?

- Над чим змусив нас замислитися автор? ( справжня дружба існує).

- Створимо ж «кущ» із кращих рис справжнього друга.

 

Справжній друг

вывывыв        

Відданий, вірний, близький, безкорисливий, добрий, дорогий, турботливий, гарний, єдиний, істинний, любий, надійний, співчутливий, справедливий, справжній, чудовий, щирий. ( 5 слот).

4. Вікторина «Так чи ні».

 1. Хлопці взяли у бабусі енциклопедію і почали шукати відповіді про таємничу лісову істоту? (ні).

2.Митько прочитав Сергієві про страшних драконів із острова Комодо.(так) 

3.Хохуля – дивний за походженням вид тварин третинного періоду, що зберігся до наших днів.(так).

4.Сергій висунув сміливу гіпотезу щодо давнього звіра.(ні).

 5.Митько сказав, що назва села Юрківка походить від юрського періоду (так).

6.На березі озера діти знайшли ріжки та ніжки козеняти, якого з`їло чудовисько. (ні).

7.Хлопці вирішили зробити приманку для звіра і привели в ліс корову.(ні).

8. Сергій і Митько посварилися через те, що не вирішили, хто буде копати яму.(ні).

9. Сергій знайшов сандалю дослідника, який загинув біля озера.(так).

10.Прив`язана курка так кричала, що неї позбігалися всі лісові звірі.(ні).

5. Перегляд відео про динозаврів (1-2 хв.)

-Діти, у вас було випереджаюче завдання. Ми бачимо зараз ваші ілюстрації з зображеннями химери лісового озера. А як хлопці назвали свою дивну істоту? (Митькозавр Стеценка).

Пропоную подивитися на тих, кого Сергій та Митько мріяли побачити у водоймі.

V. Рефлексивно-оцінювальний етап.

Учитель: Поглянемо на слоти. Чи ми дсягли окреслених цілей? (цілі визначено, план дій був).

Так і в житті, щоб чогось досягти, потрібно поставити мету, окреслити план дій – успіх вас знайде.

Прийом «Валіза(що візьму з уроку) - м`ясорубка (над чим замислюся)– корзина(чого варто позбутися)».

(учні заповнюють таблицю на дошці)

Самооцінювання (6 слот)

1.Слухав вчителя і товаришів – 1

2.Розумів почуте – 1-2

3.Брав участь у діалогах – 1-3

4.Створював висловлювання – 1-3

VI. Домашнє завдання.

Створити фанфік -  письмове продовження твору.

VII. Заключне слово вчителя.

Сьогодні ми торкнулися серцем найсвятішого: природи, частинкою якої ми є. Саме вона нас годує, плекає, лікує , ростить, дає натхнення.Природа дала людині допитливий розум, вміння аналізувати, робити висновк.Недаремно про неї говорять: матінка-природа.То ж ставлення наше до неї повинне бути таким же святим, як і до найдорожчої людини.Пам`ятайте про це, діти.

Урок закінчено. Успіхів вам.